Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», Верховный Суд в составе коллегии судей КАС ВС подтвердил противоправность отказа пограничников в пересечении границы студентом иностранного вуза, перечислив черты, которым должны отвечать решения инспекторов АДПСУ (в постановление от 12 ноября 2024 года по делу №380/11916/22).
В частности, КАС ВС указал, что решение об отказе в пересечении государственной границы должно быть обосновано с указанием причин отказа, а не просто со ссылкой на закон о правовом режиме военного положения. Кроме того, решение пограничников об отказе со ссылкой на непредоставление подтверждающих документов должно определять, какие документы нужно было предоставить.
К тому же, по этому делу судья-докладчик Сергей Уханенко высказал особое мнение, но совпадающее с общей позицией, где дополнительно указал на следующие свои выводы:
- ограничение реализации конституционного права свободно покидать территорию Украины, которое предусмотрено статьей 33 Конституции, может устанавливаться исключительно законами Украины как актами высшей юридической силы;
- ограничение реализации конституционного права свободно покидать территорию Украины в случае введения на территории Украины военного положения прямо не закреплено ни в одном из законов Украины.
Впрочем, в многочисленных других решениях КАС ВС продуцировал следующий вывод: право на отсрочку на основании обучения в вузе по дневной или дуальной формам получения образования не является безусловным и самостоятельным основанием для пересечения государственной границы Украины в условиях военного положения. То есть, право на отсрочку от призыва на военную службу во время мобилизации не тождественно с правом на пересечение государственной границы в условиях военного положения.
Соответствующий вывод содержится, в частности, в постановлении КАС ВС от 28 февраля 2024 года по делу 240/29892/22, постановлении КАС ВС от 19 сентября 2023 года по делу 160/14641/22 и многих других.
В постановлении по делу 240/29892/22 Верховный Суд указал, что отсрочка от призыва на военную службу во время мобилизации, на которую имеет право истец в соответствии с абзацем второй части второй статьи 23 Закона № 3543-XII, в условиях действия военного положения не является основанием для снятия ограничений на выезд из Украины, введение которых продиктовано необходимостью мобилизации.
Обставини справи
Так, за обставинами справи 240/29892/22, у листопаді 2022 року чоловік звернувся до суду з адміністративним позовом до прикордонного загону Державної прикордонної служби, у якому просив визнати нечинним і скасувати рішення про відмову у перетинанні держаного кордону на виїзд з України.
Позивач для перетинання кордону через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» подав уповноваженій особі Державної прикордонної служби такі документи: паспорт для виїзду за кордон; посвідчення про приписку військовозобов`язаного; довідку ТЦК для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; довідку про те, що позивач виконав формальні вимоги на другому етапі прийому на навчання на 2022/2023 навчальний рік і внесений до списку студентів, зарахованих до медичної поліцеальної школи в Отвоцьку за напрямом підготовки технік-масажист, з нотаріально засвідченим перекладом.
Причиною відмови позивачеві стало те, що той «не надав для паспортного контролю документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон».
Позивач зауважив, що він є здобувачем фахової вищої освіти в іноземному навчальному закладі, тому не підлягає призову. Ці обставини підтверджені документами, які він надав під час прикордонного контролю..
Житомирський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю; визнав протиправним і скасував рішення про відмову у перетинанні державного кордону.
Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зауважив, що у спірному рішенні відповідач не зазначив законних підстав для тимчасового обмеження права позивача на виїзд з України, а також не пояснив, яких саме документів він не надав (не додав) для проходження прикордонного контролю.
У цьому зв`язку суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що позивач надав під час прикордонного контролю перекладену та нотаріально засвідчену довідку, яка підтверджує виконання ним формальних вимог на другому етапі прийому на навчання на 2022/2023 навчальний рік і внесений до списку студентів, зарахованих до Медичної Поліцеальної Школи в Отвоцьку, за напрямом підготовки технік-масажист, сем.1 з вересня 2022 року.
Крім того, суди попередніх інстанцій зважили також на те, що Новоград-Волинський районний ТЦК видав позивачу довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів, та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Відповідно до цієї довідки її видавник не має заперечень щодо виїзду позивача з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном; довідка, як там написано, дійсна протягом 6 (шести) місяців з дати її видачі.
Загалом з аргументації судів попередніх інстанцій можна зрозуміти, що документи, які позивач 10 вересня 2022 року надав для проходження прикордонного контролю, у своїй сукупності підтверджували його право на перетинання державного кордону, тому законних підстав для відмови у виїзді з України, за описаної ситуації, не було і спірне рішення – неправомірне.
Прикордонна служба подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Висновки Верховного Суду
Як зазначив Верховний Суд, у даній справі стоїть питання щодо обмеження права громадян, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, передбаченої абзацом 2 ч. 2 статті 23 Закону № 3543-ХІІ – позаяк стали здобувачами професійної (професійно-технічної), освіти в закордонному навчальному закладі - на перетин держаного кордону (на виїзд з України) з метою навчання під час дії воєнного стану.
В цій справі відповідач акцентує ще й на тому, що обмеження права, про яке мовиться вище, стосується тих здобувачів освіти, які вступили на навчання в іноземні навчальні заклади після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації.
КАС ВС зазначив, що питання правозастосування уже були предметом розгляду Верховного Суду, позицію якого з цього приводу стисло можна окреслити так:
- в умовах воєнного стану право вільно залишати територію України, гарантоване статтею 33 Конституції України, може бути обмежене;
- згідно з Указом № 64/2022 дозволено (встановлено) можливість обмежувати (на період воєнного стану) конституційне право вільно залишати територію України;
- обмеження на виїзд з України для громадян України, які підлягають призову (віком від 18 до 60 років), зумовлені правовим режимом воєнного стану та конституційним обов`язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
- Закон № 3543-XII визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, але не регулює питань, які стосуються порядку здійснення права громадян України на перетин державного кордону України;
- мобілізація по суті є логічним продовженням обов`язкового призову на строкову військову службу, який під час дії воєнного стану не проводиться
- право громадян України на відстрочку від призову під час мобілізації з підстави, передбаченої, зокрема, в абзаці другому частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, не передбачає (на цій підставі) права на виїзд за межі України в умовах дії воєнного стану;
- приписи пункту 26 Правил № 57 (у редакції, яка діє з 2 квітня 2022 року) обмежують право громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (мають право на відстрочку) з підстави, передбаченої, зокрема, в абзаці другому частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, на перетин державного кордону (на виїзд з України) під час дії воєнного стану.
Окрім того, щодо аргументів відповідача, які стосувалися, з-поміж іншого, листів Головнокомандувача ЗСУ від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962 і від 3 квітня 2022 року №300/14/C/1079 та пов`язаних з цим доводів про можливість виїзду за кордон [саме] для продовження навчання, то Верховний Суд з цього питання теж уже висловив певну позицію. Зокрема, у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 260/3428/22 Верховний Суд зазначив, серед іншого, таке: « право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не є безумовною та самостійною підставою для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану. Тобто, право на відстрочку не є тотожним з правом на перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Так само і листи Головнокомандуючого Збройних Сил України від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962 та від 3 квітня 2022 року № 300/14/C/1079 не можуть бути враховані у спірних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що листом Головнокомандуючого ЗСУ від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962 проінформовано про те, що районними ТЦК буде здійснюватися видача довідок для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формою здобуття освіти відповідно до зразка. Водночас, згідно з листом Головнокомандуючого ЗСУ від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962, така довідка мала видаватися студентам, які вже навчалися за кордоном станом на момент оголошення мобілізації та не змогли своєчасно виїхати з України».
Задля кращого розуміння зауважимо, що у справі № 260/3428/22, фрагмент судового рішення у якій процитований вище, спір теж стосувався правомірності відмови у перетині державного кордону громадянину України (призовного віку), який - після оголошення в Україні воєнного стану та загальної мобілізації - вступив до іноземного навчального закладу й на цій підставі отримав право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до абзацу 2 ч. 2 статті 23 Закону № 3543-ХІІ.
У цьому зв`язку Верховний Суд (у постанові від 26 жовтня 2023 року у справі № 260/3428/22) звернув увагу на те, що позивач, позаяк став студентом лише у 2022 році, мав намір перетнути державний кордон не для продовження навчання, тож не належить до тієї категорії студентів, про яких мовиться у листі Головнокомандувача ЗСУ від 24 березня 2022 року № 300/1/C/962.
Беручи до уваги правову позицію, якої дотримується Верховний Суд у спорах цієї категорії, колегія суддів у вимірі обставин цієї справи констатує, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на яку має право позивач відповідно до абзацу другого частини другої статті 23 Закону № 3543-XII, в умовах дії воєнного стану не є підставою для зняття обмежень на виїзд з України, які передбачені у пункті 26 Порядку № 57, та запровадження яких продиктоване необхідністю мобілізації у зв`язку зі збройною агресією російської федерації.
З цих міркувань документи, які надав позивач для перетинання державного кордону у своїй сукупності не доводили, що він має право на перетин державного кордону (на виїзд з України), відповідно за описаних обставин справи правомірним було рішення посадової особи, яка здійснювала прикордонний контроль, відмовити у перетинанні державного кордону.
Отже, на думку ВС, суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права.
Тому судді КАС ВС виснували, що судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити студенту у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
