Государственная судебная администрация утвердила новую Концепцию Единой судебной информационно-коммуникационной системы (ЕСИКС), которая предусматривает использование в отдельных процессах искусственного интеллекта – в частности, при генерации проектов документов и при подборе оптимальной модели рассмотрения дела.
Искусственный интеллект также может быть использован для выявления девиаций во время рассмотрения судебного дела, в частности, игнорирования контекста, представленных доказательств и аргументов, а также отклонения от общей судебной практики рассмотрения аналогичных дел. Очевидно, речь идет и о случаях, когда суды отклоняются от позиций Верховного Суда.
Концепцией планируется внедрение централизованного автосопределения судебных дел, реализация возможности экстерриториального рассмотрения дел и прохождение всех судебных процедур онлайн.
Предлагается внедрить в качестве единственно допустимого варианта формирования и хранения материалов судебного дела исключительно электронную (цифровую) форму.
Дополнительной важной задачей ЕСИКС является обеспечение электронной взаимосвязи с информационно-коммуникационными системами досудебного расследования «СМЕРЕКА» и «иКейс».
Одним из принципов будущей системы авторы называют содействие самопредставительству. Это максимальная поддержка и сопровождение пользователя без специальной подготовки (в большинстве случаев – физических лиц и субъектов малого предпринимательства) на всех этапах процессуального взаимодействия с судами, в частности с использованием средств искусственного интеллекта.
Кроме того, речь идет об открытости архитектуры ЕСИКС, что означает – Система должна разрабатываться с соблюдением открытых стандартов, использовать решения с открытым исходным кодом и открытые интерфейсы.
Застосування штучного інтелекту в ЄСІКС
Автори концепції вказують, що у межах ЄСІКС штучний інтелект може бути використаний для реалізації таких функцій:
− розпізнавання текстів завантажених в Систему документів, класифікація таких документів;
− виявлення в текстах документів інформаційних сутностей, що можуть мати юридичне значення, деперсоналізація та маскування конфіденційної інформації;
− стенограма судових засідань та службових нарад, інші перетворення мовлення в текст на запит користувача;
− озвучування текстів судових рішень, інших документів на запит користувача, озвучування елементів інтерфейсу Системи, зокрема для людей з порушенням зору;
− узагальнення вмісту документів, перевірка вмісту на наявність змістових, граматичних, орфографічних, пунктуаційних помилок;
− перевірка актуальності норм законодавства, на які посилається автор документа;
− автоматичний переклад документів;
− контекстний семантичний пошук релевантних документів, підбір судової практики;
− рекомендація методології дослідження матеріалів та розгляду судової справи;
− генерація проєктів процесуальних документів;
− виявлення девіацій під час розгляду судової справи, зокрема ігнорування контексту, поданих доказів та аргументів, відхилення від загальної судової практики розгляду в аналогічних справах;
− надання базової правової допомоги користувачам.
Застосовані в Системі технології штучного інтелекту повинні бути реалізовані у спосіб, що дозволяє їх самонавчання, з метою самовдосконалення та покращення результатів подальшої роботи.
В які строки планують реалізувати
Пропонується сформувати наступні етапи реалізації проекту.
Етап 1 (2025–2026 роки) – містить вже ініційовані проекти розбудови ЄСІКС та забезпечує розробку та впровадження ключової функціональності підсистеми «Електронний документообіг суду» і низки підсистем та компонентів, що доповнюють пріоритетну функціональність ЄСІКС.
Етап 2 (2026–2028) – передбачає доопрацювання додаткової та експериментальної частини функціональності ЄСІКС, зокрема на базі технологій великих даних та штучного інтелекту.
Нова побудова
Функціональними підсистемами ЄСІКС, згідно нової Концепції, будуть:
- Електронний документообіг суду.
- Відеоконференцзвʼязок.
- Вебпортал суддівської влади.
- Єдиний державний реєстр судових рішень.
- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
- Управління персоналом та фінансово-господарською діяльністю органів судової влади.
- Суддівське досьє.
- Управління навчанням.
- Дайджести та коментарі.
- Опрацювання звернень викривачів.
Підсистема «Електронний документообіг суду»
Ця підсистема повинна забезпечити:
− отримання електронних документів із зовнішніх джерел і обмін електронними документами із зовнішніми джерелами;
− створення документів в середині Системи з використанням функціонального компоненту «Текстовий редактор» та «Шаблонізатор»;
− автоматичне заповнення інформації в документах, на базі тої, що вже міститься в Системі, чи може бути отримана з авторизованих джерел інформації;
− оцифрування паперових документів та розпізнавання тексту документів;
− виявлення інформаційних сутностей в середині документа;
− автоматизоване заповнення атрибутів документа;
− встановлення зв’язків між сутностями і між документами;
− колективну роботу з документами;
− погодження та підпис документа;
− формування справ;
− здійснення централізованого авторозподілу справ;
− реєстрацію та облік електронних документів та справ, а також облік руху електронних документів та справ в Системі;
− рух документів та справ відповідно до налаштованих ділових процесів (в межах загального та процесуального документообігу);
− візуалізацію зв’язків між сутностями та між документами, а також візуалізацію етапів розгляду документа чи справи;
− здійснення наскрізного пошуку за текстом документів, зокрема контекстного з використанням технологій штучного інтелекту;
− сортування, групування, тегування та фільтрацію документів та справ;
− забезпечення розрахунку судового збору, проведення платежів та ведення відповідного обліку; − ведення електронного архіву справ та документів.
Для більш високої ефективності вбачається реалізація різних функцій з використанням технологій штучного інтелекту, зокрема:
- генерація проєктів документів;
- перевірка тексту документів на наявність орфографічних та змістових помилок;
- формування стислого змісту документа;
- підбір релевантної судової практики;
- підбір оптимальної моделі розгляду справи;
- віртуальний аватар-асистент.
Для функціонування підсистеми повинна бути забезпечена електронна взаємодія з інформаційно-комунікаційними системами досудового розслідування «СМЕРЕКА» та «іКейс», а також іншими інформаційно-комунікаційними та довідковими системами, реєстрами, банками (базами) даних органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Підсистема «Відеоконференцзвʼязок»
Ця підсистема повинна забезпечити:
− здійснення приватного та групового обміну текстовими повідомленнями, пересилку файлів та гіперпосилань;
− формування можливості обміну такими повідомленнями навколо ключових інформаційних елементів системи: документи, справи, завдання, події в календарі тощо;
− здійснення приватних та групових аудіо- та відеодзвінків, з можливістю підключення додаткових учасників;
− адаптивні алгоритми роботи, які дозволяють знижувати якість відеопотоку або переходити на аудіозв’язок у разі низької швидкості інтернет-з’єднання;
− призначення та проведення онлайн-заходів (зустрічей, нарад, судових засідань, прийому громадян) з можливістю направлення гіперпосилання для підключення до заходу зовнішньому користувачу, а також публікації заходу на портал судової влади чи на стрімінгові сервіси (наприклад, YouTube);
− аудіо- та відеофіксацію дзвінків і онлайн- та офлайн-заходів, зокрема з можливістю здійснювати багатоканальний запис;
− автоматичне збереження технічного запису онлайн-заходу, зокрема судового засідання;
− можливість пересилання документів, зокрема процесуальних, що можуть бути зареєстровані в підсистемі «Електронний документообіг суду»;
− демонстрацію робочого столу користувача, демонстрацію запущених на пристрої користувача фото-, відеоматеріалів, презентаційних матеріалів;
− проведення голосувань і опитувань;
− ведення журналу учасників заходу;
− ведення протоколу та стенограми заходу, зокрема із застосуванням технологій штучного інтелекту;
− підписання протоколу заходу;
− збереження історії повідомлень та дзвінків.
Підсистема «Єдиний державний реєстр судових рішень»
Підсистема повинна забезпечити:
− централізоване зберігання електронних примірників судових рішень і окремих думок суддів із забезпеченням їх захисту та цілісності;
− автоматизовану обробку та знеособлення судових рішень з метою їх подальшого оприлюднення;
− загальний доступ неавторизованим особам до відкритої частини підсистеми відповідно до чинного законодавства;
− доступ до повних версій судових рішень авторизованим користувачам для виконання службових обов'язків;
− інструменти контекстного, атрибутивного або комбінованого пошуку судових рішень за різними критеріями;
− інформаційну взаємодію з іншими електронними інформаційними ресурсами для обміну даними;
− автоматичне формування статистичної, оперативної та іншої звітності щодо кількості судових рішень здійснюється з урахуванням різних показників, таких як кількість зареєстрованих рішень, тривалість розгляду справ, їх результативність, а також загальний стан виконання судових рішень.
Підсистема «Єдиний державний реєстр виконавчих документів»
Підсистема забезпечує виконання наступної функціональності:
− внесення виконавчих документів до Реєстру (у тому числі шляхом їх створення в Реєстрі);
− автоматизований процес створення, внесення, збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, надсилання виконавчих документів;
− інформаційну взаємодію з іншими інформаційними системами, реєстрами, базами даних тощо державних органів;
− автоматичну перевірку виконавчого документа на його відповідність вимогам чинного законодавства та наявності обов’язкових реквізитів;
− автоматизований процес створення, внесення, збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, надсилання виконавчих документів;
− здійснення варіативного пошуку за атрибутами або за змістом виконавчого документа;
− отримання виконавцем або іншим суб'єктом виконання рішень електронної копії виконавчого документа з накладеним на нього кваліфікаційного електронного підпису реєстратора;
− автоматизацію процесу створення та пред’явлення виконавчого документа до виконання;
− надання інформації про стан виконання виконавчого документа;
− автоматичне формування статистичної, оперативної та іншої звітності на підставі наявних даних в Реєстрі, у тому числі статистичної звітності щодо наявної заборгованості за кожним видом боржників;
− ведення єдиних довідників, обов'язкових для використання всіма користувачами;
− надсилання повідомлень про надходження документів до електронного кабінету користувача;
− збереження інформаційних ресурсів та їх автоматизоване надсилання до інших інформаційних систем з можливістю завантаження відповідної інформації за запитом користувача;
− формування реєстраційної картки для виконавчого документа;
− присвоєння виконавчим документам процесуальних статусів його виконання.
Для ефективного функціонування підсистеми повинна бути забезпечена електронна взаємодія з Автоматизованою системою виконавчого провадження, а також іншими інформаційно-комунікаційними та довідковими системами, реєстрами, базами даних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Підсистема «Суддівське досьє»
У цій системі планується забезпечити:
− формування досьє кандидата на посаду судді та надання доступу до нього через портал ВККС;
− автоматизовану перевірку декларації доброчесності кандидата на посаду судді та декларації його родинних зв’язків;
− автоматизовану перевірку кандидата, членів його сім’ї та близьких осіб на причетність до вчинення дисциплінарних, кримінальних та адміністративних правопорушень;
− прозорий і відкритий вибір судді;
− формування досьє судді та надання доступу до нього через портал ВККС;
− збір та узагальнення персональних даних судді, інформації та документів, пов’язаних з його кар’єрою, інформації про ефективність здійснення ним судочинства, про дисциплінарну відповідальність судді, про відповідність судді етичним та антикорупційним критеріям;
− автоматизовану перевірку інформації, здобутої під час проведення спеціальної перевірки;
− автоматизовану перевірку декларації доброчесності судді та декларації його родинних зв’язків;
− автоматизовану перевірку судді, членів його сім’ї та близьких осіб на причетність до вчинення дисциплінарних, кримінальних та адміністративних правопорушень (збір та узагальнення всієї інформації стосовно судді ведеться від моменту його призначення до завершення виконання ним повноважень).
Для більш високої ефективності функціонування підсистеми доцільним вбачається реалізація розширених інструментів аналітики, зокрема із застосуванням технологій штучного інтелекту.
Підсистема «Дайджести та коментарі»
Підсистема «Дайджести та коментарі» – це функціональна підсистема ЄСІКС, яка надає користувачам можливість активно коментувати та аналізувати судові рішення визначеної категорії.
Вона створює інтерактивний простір для змістовного обговорення, де користувачі можуть обмінюватись професійними думками, аналізувати правові аргументи та обговорювати наслідки рішень.
Підсистема повинна забезпечити:
− отримання або внесення судових рішень через автоматизовані інструменти імпорту або вручну;
− централізоване зберігання електронних примірників судових рішень;
− коментування судових рішень з можливістю додавання, редагування та видалення коментарів;
− створення дайджестів судових рішень зі стислим представленням їх ключових аспектів;
− інструменти контекстного, атрибутивного або комбінованого пошуку судових рішень або коментарів;
− інформаційну взаємодію з іншими електронними інформаційними ресурсами з забезпеченням обміну даними для отримання додаткової інформації та повноти рішень;
− автоматичне формування статистичної, оперативної та іншої звітності щодо моніторингу судових рішень для постійного відстеження змін у позиціях судів різних інстанцій.
Підсистема «Управління персоналом та фінансово-господарською діяльністю органів судової влади»
Підсистема «Управління персоналом та фінансово-господарською діяльністю органів судової влади» – це функціональна підсистема ЄСІКС, призначена для управління людськими, фінансовими та матеріальними ресурсами, а також автоматизації процесів фінансового, бухгалтерського та кадрового обліків.
Зокрема ця підсистема повинна забезпечити визначення потреби в персоналі; оцінювання показників службової діяльності; ведення штатного розпису, особових справ, військового обліку, кадрових карток і журналів працівників ДСА; автоматизований табельний облік робочого часу; розрахунок винагороди, заробітної плати та інших видів оплати праці з щомісячними нарахуваннями; автоматизовану взаємодію центрального апарату ДСА з територіальними управліннями, судами та Державною казначейською службою України для планування фінансування та виконання бюджету тощо.
Для виконання покладених на неї завдань підсистема повинна мати розширені інструменти аналітики, зокрема із застосуванням технологій штучного інтелекту.
Необхідні зміни до законодавства
Нині процесуальні кодекси закріплюють можливість формування та зберігання матеріалів судових справ в паперовій, змішаній (паперово-електронній) або електронній формах, але формування та зберігання матеріалів судових справ переважно здійснюється в паперовій формі.
Таке превалююче застосування паперової форми у поєднанні з нормативними прогалинами або неузгодженостями в реалізації усіх судових процедур у електронній формі роблять застосування останньої допоміжною, тим самим не дозволяючи використовувати всі її переваги.
Для нівелювання зазначеної вище диспропорції пропонується розглянути зміни до Переліку осіб, які повинні обов’язково реєструвати електронний кабінет у Системі.
Пропонується розширити перелік осіб, які обов’язково реєструють власні електронні кабінети у Системі, а саме: інші особи, крім зазначених у попередньому абзаці, після набуття ними відповідного процесуального статусу сторони (її представника) або третьої особи, яка заявляє/не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, зобов’язані зареєструвати в Системі (або в її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами) власний електронний кабінет самостійно протягом визначеного строку, або процесуальний обов’язок такої реєстрації з встановленням строку його виконання може бути покладений на цих осіб судом з визначенням виключних випадків, коли такий обов'язок не покладається, наприклад, через об'єктивні причини, зокрема відсутність технічної можливості тощо або через суперечність релігійним переконанням особи.
Однак виконання зазначених у Концепції цілей цифровізації ДСА та якісної реалізації потенціалу ЄСІКС вимагає більше, ніж врівноваження паперової та електронної форм, вони вимагають переосмислення і визначення електронної форми судових справ як превалюючої з визначенням окремих випадків допустимості застосування паперової форми.
Для цього правосуддя повинне виходити за межі механістичного підходу про суто спосіб подачі/направлення процесуальних документів та їх зберігання в електронній (цифровій) формі, а отже забезпечувати всі переваги електронної (цифрової) взаємодії, абстрагуючись від стереотипних уявлень про процесуальний документ або доказ як такі, що мають вираження виключно в паперовій або іншій матеріальній формі.
Цей підхід не заперечує використання документів і доказів у паперовій, речовій чи іншій «матеріальній» формі, однак потребує визначення правил і випадків такого використання.
З метою реалізації всіх можливостей відправлення правосуддя в електронній (цифровій) формі та функціональних можливостей Системи зокрема, автори Концепції вважають за доцільне виконати описані нижче нормативні зміни:
1. Формування та зберігання матеріалів судової справи. Пропонується впровадити в якості єдиного допустимого варіанту формування та зберігання матеріалів судової справи виключно електронну (цифрову) форму з посиленою системою захисту цілісності та конфіденційності змісту, зокрема щодо неможливості несанкціонованого вилучення (видалення) таких матеріалів, їх пошкодження або зміни змісту/реквізитів/джерела (автора), шляху та дати отримання, та інших метаданих шляхом запровадження криптографічних систем захисту та систем аудиту змін.
2. Безперервний доступ до матеріалів судової справи. Пропонується унормувати умови безперервного доступу до матеріалів судової справи в електронній (цифровій) формі для суддів, їх апарату та учасників судового процесу безпосередньо в приміщенні суду та поза ним (дистанційно).
3. Порядок проведення та фіксації судового засідання. Пропонується передбачити порядок проведення та фіксації судового засідання, в якому судді, їх апарат і учасники судового процесу мають можливість брати участь безпосередньо в приміщенні суду та поза ним (дистанційно).
4. Екстериторіальний централізований автоматизований розподіл справ. Пропонується визначити централізований автоматизований розподіл справ в межах Системи зі зміною правил територіальної юрисдикції (підсудності).
5 Правила дослідження та оцінки доказів. Пропонується для електронного доказу додати в якості самостійної властивості доказу поняття «цілісність електронного доказу», а також нормативно закріпити (спростовну) презумпцію цілісності електронного доказу за умови його подання до суду в належній формі та належним шляхом.
Крім того, пропонується сформувати правила дослідження та оцінки доказів, які первісно існують (створені, отримані) не в електронній (цифровій) формі (наприклад, паперові докази, речові докази, письмовий висновок експерта, письмовий висновок експерта з питань права, письмова заява свідка, усні показання свідка, усні пояснення сторін та/або їх представників), і які отримані судом або подані учасниками судового процесу/третіми особами в електронній (цифровій) формі, зокрема на предмет відповідності електронної копії такого доказу його «матеріальному» оригіналу.
Доопрацювання наявних підсистем ЄСІКС є недоцільним
Як констатовано в Концепції, низка процесів і технологій у поточних складових ЄСІКС використовуються ще з часів започаткування основ системи наприкінці 1990-х рр. і, станом на сьогодні, є застарілими. Починаючи з кінця 1990-х рр. у судах загальної юрисдикції почалось впровадження системи автоматизації документообігу – КП «Д-3» у базовій функціональності. У 2003–2004 була розроблена аналогічна система для спеціалізованих судів – КП «ДСС».
У 2019 році після вступу в силу змін до процесуальних кодексів щодо ЄСІТС дослідна експлуатація системи мала початись 1 березня 2019 року. Проте наприкінці 2018 року стався збій, через який багато сервісів були недоступні більше місяця. «Це підтвердило неготовність ЄСІТС до масового розгортання та нереалістичність плану розбудови Системи протягом одного року», зазначають автори концепції. Тому у лютому 2019 року Вища рада правосуддя відкликала оголошення про початок роботи ЄСІСТ.
7 листопада 2019 року наказом ДСА № 1096 затверджено другу Концепцію побудови Системи, яка визначала перегляд підходів до архітектури, а саме на заміну «хмарній» архітектурі, яка передбачала централізацію всіх судових сервісів, було запропоновано «гібридну», яка розподіляла навантаження та забезпечувала електронний обмін між центральною підсистемою «Електронний суд» та локальними інсталяціями «Д-3» та «ДСС» у судах. Окрім іншого, концепція визнавала необхідність і допустимість поетапного впровадження модулів Системи.
Незважаючи на більш стриману амбіційність, з різних причин більшість завдань другої Концепції побудови Системи залишалися невиконаними.
Розроблена фрагментарно та не в повному обсязі, Система почала технологічно застарівати та накопичувати «технічний борг». Наслідком цього стали численні збої в роботі та інциденти щодо безпеки, які призвели до тривалих технічних переривань роботи Системи та часткової втрати інформації.
14 червня 2022 року у зв'язку із закінченням строків другої Концепції побудови Системи, ДСА затвердила третю Концепцію програми інформатизації місцевих та апеляційних судів і проєкту побудови Системи на 2022–2024 роки. Однак через брак фінансування і початок повномасштабної війни оновлена Концепція не мала шансів на реалізацію. Потім, у 2023–2024 роках, було проведено технічний і функціональний аудити ЄСІТС, за результатами яких підтверджено технічну застарілість, архітектурну неспроможність, та надано рекомендації щодо розроблення нової системи.
Попри свою назву, ЄСІКС не є єдиною системою, а швидше являє собою сукупність розрізнених систем, побудованих у різні часи, які використовують різні технології. Більш того, окремі функціональності (документообіг, аудіо- та відеофіксація) представлені різними системами («Д-3», «ДСС», «Апеляція», ЄАСДВС, «Електронний суд», а також підсистема відеоконференцзвʼязку (ВКЗ), «Акорд», «Камертон», «Оберіг» тощо). Частина із зазначених систем містить архітектуру та технологічний стек з 1990-х та початку 2000-х рр. і непридатні для модернізації, решта – побудовані на більш сучасних, але також вже застарілих технологіях, що спричиняє збої в роботі та створює ризики інформаційної безпеки та втрати даних.
Інформаційні обміни між наявними підсистемами ЄСІКС не завжди відпрацьовують та реалізовані на недостатньо розвиненому рівні (відсутність належної стандартизації, низька швидкість передачі даних, обмежена масштабованість та слабка інтеграцією між компонентами), що не відповідає актуальним вимогам до Системи.
З одного боку, кожна система вимагає уваги та ресурсу для її підтримки, а з іншого – в такій ситуації економічно неефективно та технологічно неможливо здійснювати впровадження нової функціональності. Фрагментація Системи розкривається не лише на рівні технологій, але й у різноманітності користувацьких інтерфейсів. Додатково ситуація ускладнюється відсутністю низки ключових ролей, які не передбачені підсистемами. Наприклад, роль помічника судді не передбачена поточною функціональністю, що значно обмежує можливості оптимізації процесу та ефективного розподілу обов’язків. Це створює додаткове навантаження на суддів та інших працівників, які змушені виконувати завдання, не характерні для їхніх основних посадових обов’язків.
Доопрацювання наявних підсистем стає недоцільним, оскільки фрагментована архітектура та різнорідні технологічні рішення не забезпечують належної інтеграції між підсистемами. Це призведе до постійного зростання кількості технічних помилок і збоїв у роботі ЄСІКС, що, в свою чергу, продовжить знижувати її надійність, безпеку та ефективність. Тимчасові рішення у вигляді оновлень або доопрацювань окремих компонентів Системи лише частково усувають локальні проблеми, але не вирішують головної проблеми – відсутності єдиної централізованої технологічної основи, яка забезпечила б злагоджене функціонування всіх елементів ЄСІКС.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
