Як повідомляла «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстрували проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення інституту фіксування судового провадження, складу суду та проголошення судового рішення.
Серед авторів – народні депутати з фракції «Слуга народу», зокрема, Ігор Фріс, Галина Янченко та інші.
Законопроектом пропонується:
- внести зміни до частини другої статті 31 КПК України, відповідно до яких передбачити, що розгляд кримінальних проваджень у суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі здійснюватиметься колегіально у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Водночас частину третю статті 31 КПК України пропонується виключити;
- змінити абзац перший частини четвертої статті 107 КПК України, доповнивши після першого речення новим реченням, в якому зазначити, що повне фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувальних технічних засобів здійснюється виключно у разі, якщо хоча б одна зі сторін кримінального провадження заявила клопотання про таке фіксування;
- частини першу і другу статті 376 КПК України викласти у новій редакції, положеннями яких надати суду можливість обмежитися проголошенням вступної та резолютивної частини вироку, повний текст якого вручався б учасникам судового провадження невідкладно після його проголошення.
«Судові рішення об’ємні, на проголошення їх повного тексту нераціонально, неефективно витрачається дорогоцінний час не лише суду, але й усіх учасників кримінального провадження, які годинами, а то й днями заслуховують повні тексти вироків суду, які зачитуються, в тому числі й колегіальним складом суду.
Розгляд інших кримінальних проваджень зривається, відкладається на іншу дату або ж суттєво зміщується в часі. Збільшуються і витрати на матеріально-технічне забезпечення судового процесу, повне фіксування якого, в тому числі й у частині проголошення судового рішення, здійснюється за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Окремо слід зазначити, що пропоновані зміни в частині проголошення повного тексту вироку відповідають вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – зазначають автори законопроекту.
«Не може залишитись поза увагою і той факт, що частина судових засідань проводиться також в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження), що в свою чергу також збільшує необхідний обсяг пам’яті на комп’ютерній техніці. Крім того, судові засідання, які відкладаються з певних причин, також підлягають повній фіксації.
Важливо, що в більшості випадків, а це близько 90-95%, сторони кримінального провадження як під час розгляду справи, так і після її завершення не знайомляться з відеозаписами судових засідань та не клопочуть про отримання їх копій на цифрових носіях інформації.
Крім того, відеозапис займає великі обсяги пам’яті на комп’ютерній техніці, а також потребує невиправданих витрат бюджетних коштів на придбання великої кількості цифрових носіїв інформації (DVD дисків), а також займає значний обсяг робочого часу відповідальних працівників», – йдеться у пояснювальній записці.
У соцмережах активно коментують законопроект.
Раніше ми детально аналізували зазначений законопроект.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.
