В середу, 23 січня, о 10.00 Перший сенат Конституційного Суду України у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційною скаргою Віктора Івановича Татькова щодо відповідності положенням частини першої статті 8, частини першої статті 55, пунктів 1, 8 частини другої статті 129 Конституції України (конституційності) положень частини п'ятої статті 190, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі — Кодекс) щодо заборони оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу.
Відповідно до частини п’ятої статті 190 Кодексу, ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом; ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає. Згідно зі статтею 309 Кодексу, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у наданні дозволу на затримання (пункт 1 частини першої); скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (частина третя).
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що оспорювані положення Кодексу передбачають право сторони обвинувачення на апеляційне оскарження ухвали про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу та позбавляють сторону захисту права на оскарження ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу. На думку автора клопотання, таке привілейоване становище сторони обвинувачення порівняно зі стороною захисту в контексті наявності права на апеляційне оскарження не узгоджується з конституційним принципом верховенства права, суперечить такій основній засаді судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та порушує конституційне право на судовий захист, складовою якого є право на апеляційне оскарження справи.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика палата КСУ дасть висновок щодо окремих положень КПК, які стосуються права на оскарження рішення суду першої інстанції. Скаржник просить визнати неконституційними положення ст. 392 КПК, що стають на заваді оскарження деяких судових ухвал.
Також ми повідомляли, що Велика Палата Верховного Суду роз’яснила правову позицію щодо затримання і обшуку поза межами кримінального провадження. Велика Палата визначила юрисдикцію справ щодо оскарження дій працівників Прикордонної служби.
Ще раніше Верховний Суд дав роз’яснення щодо того, за яких умов презумпція невинуватості вважається порушеною у судовому рішенні. У своїй постанові Верховний Суд послався на практику Європейського суду з прав людини.
