У середу, 6 листопада, у Вищій раді правосуддя відбулася робоча зустріч з питань стратегії розвитку Служби судової охорони. Про це інформує прес-служба ВРП.
Під час робочої зустрічі представники Вищої ради правосуддя, Верховної Ради України, посадові особи Міністерства юстиції Канади, Служби шерифів Канади та українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи в Україні обговорили стратегію створення та розвитку Служби судової охорони.
«Метою створення Служби судової охорони є не лише забезпечення безпеки судів, а й гарантія безпеки учасників судових процесів», — наголосив Голова ВРП Андрій Овсієнко, зауваживши, що в основу розвитку української судової охорони покладено саме досвід діяльності та подолання складних ситуацій Служби шерифів Канади. Також повідомив, що Служба створювалася на мінімальній нормативній базі, забезпечення її ефективної роботи потребувало внесення змін до чинного законодавства.
Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін відзначив, що наразі відповідальність за безпеку суду більшою мірою покладено на голову суду, а без створення окремого спеціалізованого охоронного підрозділу має місце «колективна безвідповідальність» за безпеку суду. «За різними оцінками, рівень довіри до суду сьогодні коливається від 5 % до 70 %, проте ми розуміємо, що безпека в суді є одним із ключових чинників довіри людини до здійснення правосуддя», — сказав А.Костін, наголосивши, що Комітет Верховної Ради України з правової політики готовий надати законодавчу підтримку розвитку Служби судової охорони.
Голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк зауважив, що для органів системи правосуддя безпекові питання є пріоритетними.
«Становлення та розвиток Служби судової охорони багато в чому залежить від фінансового забезпечення, проте кадрові й інші організаційні питання є дуже важливими», — сказав очільник ДСА України.
Голова Служби судової охорони Валерій Бондар подякував Проекту, органам та установам системи правосуддя, представнику Комітету за допомогу у створенні та становленні Служби судової охорони в Україні й підтримку.
Стратегія розвитку Служби судової охорони охоплює період до 2022 року. Серед її ключових завдань як державного органу у системі правосуддя, створеного для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, належить також припинення проявів неповаги до суду, охорона приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу. Становлення Служби відбуватиметься у три етапи.
Перший (2019–2020 роки) — це комплектування органів управління та підрозділів, що виконуватимуть завдання з охорони Вищого антикорупційного суду та інших об’єктів, навчання та підвищення кваліфікації співробітників, охорона 100 % об’єктів у місті Києві, Київській та Вінницькій областях, апеляційних та місцевих судів у 16 областях України (у 2020 році Службою буде взято під охорону 405 об’єктів). На другому етапі (у 2021 році) планується забезпечити охорону решти об’єктів (855), доукомплектувати штат органів управління та підрозділи оперативно-раптової дії і особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей. Третій етап (2022 рік) — це завершення навчальних програм, доукомплектація підрозділів оперативно-раптової дії, завершення матеріально-технічного оснащення Служби.
Очікується формування так званого спецназу — підрозділів швидкого реагування та фізичної охорони суддів, які діятимуть у семи регіонах (округах) для реагування на спеціальні потреби та виклики.
«Ми постійно підтримуємо зв’язок із Головою Вищої ради правосуддя для вирішення найбільш нагальних питань, серед яких фізична охорона суддів Вищого антикорупційного суду та членів їхніх родин тощо», — наголосив Валерій Бондар.
Суддів хвилюють питання, чи стане Служба суб’єктом оперативно-розшукової діяльності, чи візьме на себе відповідальність за конвоювання підсудних у судові засідання тощо, які наразі є предметом фахової дискусії.
Наразі триває процес матеріально-технічного оснащення Служби, здійснюється закупівля автомобілів, зброї, одягу, технічного оснащення тощо.
Серед важливих напрямів роботи Голови Служби — організація навчального процесу для співробітників Служби у співпраці із Національною школою суддів України.
У свою чергу, Генеральний директор Служби охорони Федеральної Служби судового адміністрування Канади Лучіано Бентенуто зазначив, що підтримує такий стрімкий та амбітний план розвитку Служби судової охорони, зауважив, що гордий долучитися до історичного етапу створення української служби судової охорони. Водночас порадив провести аудит безпеки судів перед запровадженням повноцінної роботи Служби в Україні, що, на його думку, дасть змогу краще планувати роботу та більш оперативно реагувати на потреби судів. Канадську методологію планування бюджетних витрат на судову охорону запропонувала заступник Міністра юстиції провінції Британська Колумбія (Канада) Лінда Кавано.
Учасники зустрічі обговорили напрями розвитку Служби.
Участь у заході взяли Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін, Голова Державної судової адміністрації України Зеновій Холоднюк, Голова Служби судової охорони Валерій Бондар та його заступники Станіслав Максимишин, Юрій Зернов, Олександр Гавришук, Олександр Колєсніков, керівник секретаріату Вищої ради правосуддя Сергій Пушкар, заступник Міністра юстиції провінції Британська Колумбія (Канада) Лінда Кавано, Керівник Служби шерифів провінції Британська Колумбія Пол Коррадо, Генеральний директор Служби охорони Федеральної служби судового адміністрування Канади Лучіано Бентенуто, керівник українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи в Україні Любомир Маркевич, старший менеджер Управління міжнародних програм Офісу уповноваженого з федеральних судових справ Канади Наталія Городецька та інші.
Як писала раніше «Судово-юридична газета», голова Служби судової охорони повідомляв, що в Україні будується професійний державний орган, який забезпечить безпеку та незалежність судів.
