10 липня 2020 року відбувся перший вебінар із серії запланованих за ініціативи European Court Of Human Rights (ECHR) вебінарів для членів мережі національних вищих судів (Superior Courts Network – мережа вищих судів, створена ЄСПЛ). Учасники заходу обговорили питання, щодо здійснення правосуддя в умовах пандемії, спричиненої COVID-19, та пов’язані з цим ризики у забезпеченні права на справедливий суд. Про це йдеться на офіційному сайті Верховного Суду.
Відкриваючи захід, голова ЄСПЛ Роберт Спано наголосив, що міжнародні виклики, спричинені пандемією COVID-19, потребують об’єднання зусиль та розширення співробітництва європейського судового співтовариства для забезпечення незалежного та неупередженого правосуддя в питаннях захисту прав людини.
Представники секретаріату Європейського суду з прав людини поділилися методами організації роботи та функціонування ЄСПЛ протягом кризового періоду, спричиненого пандемією COVID-19. Вони повідомили, що реалізовані судом заходи насамперед пов’язані з оптимізацією внутрішніх процедур та впровадженням інформаційних технологій, що затверджено відповідними нормативно-правовими документами.
Зокрема, Голова ЄСПЛ прийняв рішення про розроблення та затвердження інструкції з роботи суду в умовах безпрецедентної ситуації, викликаної пандемією COVID-19, на період з 16 березня 2020 року по 15 червня 2020 року з поступовим поверненням до нормальних умов, починаючи з 11 травня 2020 року. З початку дії цієї інструкції персонал суду було переведено на дистанційну роботу, за винятком тих суддів та працівників секретаріату, присутність яких була обумовлена необхідністю забезпечувати слухання справ і здійснювати прийом та розподіл документів.
Окрім переведення на дистанційну роботу та налагодження електронного документообігу, суд прийняв рішення про продовження процесуальних строків у ряді дій. Так, термін подачі заяв збільшився на 1 місяць, а згодом, ще на 2 місяці, щодо терміну подачі сторонами клопотань та інших документів, запроваджено аналогічне рішення, термін розгляду звернень, щодо передачі справ до Великої Палати зріс на 1 місяць, відповідно.
Розгляд справ у всіх без винятку колегіях та у Великій Палаті ЄСПЛ продовжили в дистанційному режимі. У тих справах, у яких відбулися усні слухання та були закріплені відповідні строки, запроваджено погодження проєктів рішень суддями в електронному форматі з дотриманням усіх необхідних умов конфіденційності. В інших справах проводиться письмове слухання з використанням інформаційних технологій, після чого встановлюється попередня дата фізичної зустрічі суддів з дотриманням карантинних норм для здійснення необхідних процесуальних дій. В особливо складних справах запроваджено розгляд у режимі відеоконференції за дистанційною участю заявників, представників урядів інших країн, третіх сторін та суддів. І лише декілька слухань справ у період найбільш жорстких карантинних заходів було відкладено.
Щодо публікації рішень та повідомлення про них, то доповідачі нагадали, що ЄСПЛ публікує рішення і постанови суду в електронному вигляді з 2004 року, а повідомлення сторонам про прийняті рішення – з 2016 року. Вони також повідомили, що загалом, за час карантинних заходів, які тривали у Франції з 16 березня по 10 травня, ЄСПЛ було прийнято 39 рішень.
Підсумовуючи свої виступи, представники секретаріату ЄСПЛ зауважили, що суд продемонстрував здатність швидко та ефективно реагувати на виклики, спричинені пандемією COVID-19, і своєчасно впровадив усі необхідні зміни для оптимізації роботи та забезпечення належного функціонування суду в нових умовах. Вони також, висловили сподівання про відновлення нормального режиму роботи ЄСПЛ з вересня 2020 року.
До вебінару долучилися представники судів Великої Британії, Румунії та Росії, які розповіли про національні особливості функціонування судів та здійснення правосуддя в умовах пандемії.
Зокрема, керівник апарату Конституційного суду Румунії зупинилася на прецедентній практиці суду, щодо розгляду на предмет конституційності законодавчих актів та рішень уряду, прийнятих в умовах надзвичайної ситуації, викликаної пандемією COVID-19. Вона повідомила, що дві постанови уряду про введення надзвичайного стану та про введення стану підвищеної готовності були визнані судом неконституційними з огляду на норми Конституції, що закріплюють за парламентом відповідні повноваження щодо встановлення обмежень основоположних прав і свобод громадян. Окрім цього, введені першою постановою уряду обмеження виходили за межі законодавства, що було чинним на момент запровадження надзвичайного стану.
Були визнані неконституційними й деякі положення закону, щодо санкцій і штрафів, встановлених за порушення карантинних умов, і закону щодо реформи охорони здоров’я про надання повноважень МОЗ на встановлення карантину та на обов’язкову госпіталізацію осіб, з метою запобігання поширенню захворювання. Положення були визнані такими, що не відповідають критеріям чіткості та співрозмірності, тобто не забезпечують виконання норм Конституції, а також обмежують основоположні права та свободи громадянина, зокрема індивідуальні свободи, свободи переміщення і права на сімейне життя та конфіденційність, що стосується як домашніх арештів, введених в дію першим законом, так і примусової госпіталізації осіб, встановленої другим законом.
Секретар Пленуму Верховного суду Російської Федерації розповів про національний досвід адаптації судової системи до запроваджених обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19. А суддя Апеляційного суду Англії та Уельсу поділився досвідом розгляду сімейних спорів в умовах пандемії.
Завершуючи вебінар, представник дослідницького підрозділу ЄСПЛ презентував теоретичний погляд на запроваджені судом заходи, пов’язані з COVID-19, та їх вплив на забезпечення права на справедливий суд.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ДСА продовжує вживати заходів із недопущення розповсюдження COVID-19 в системі правосуддя.
Крім того, Київський апеляційний суд повідомив про продовження особливого режиму роботи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
