Член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова наголосила, що виключення із Кримінального кодексу України статті 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) дасть змогу привести функціональний імунітет судді у відповідність до міжнародних стандартів. Про це вона заявила під час онлайн-зустрічі на тему «Консультації щодо стандартів Ради Європи стосовно притягнення судді до кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного рішення», передає офіційний сайт ВРП.
У ВРП нагадали, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-р/2020 у грудні 2020 року втрачає чинність визнана неконституційною стаття 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). Наразі законотворці вирішують, якою буде редакція вказаної статті.
Лариса Швецова зауважила, що Вища рада правосуддя послідовно виступає за декриміналізацію статті 375 КК України. «У Щорічній доповіді про стан незалежності суддів в Україні за 2019 рік Вища рада правосуддя зауважила про необхідність виключення статті 375 із Кримінального кодексу України. На думку членів Ради, це зменшить кількість випадків тиску на суддів з боку прокурорів, слідчих шляхом ініціювання кримінального переслідування судді», – наголосила Л. Швецова.
За словами члена ВРП, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення суддями злочину, передбаченого статтею 375 КК України, часто використовується як засіб тиску та неправомірного впливу на суддів із боку правоохоронних органів та сторін спору і є загрозою незалежності судді.
При цьому досі в законодавстві не було встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є неправосудними. Також не роз’яснено значення словосполучення «завідомо неправосудний», що призводило до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.
«Заяви щодо суддів, які надходять до правоохоронних органів, зумовлені переважно незгодою із судовими рішеннями. У більшості випадків вони дублюють апеляційні та касаційні скарги і є спробою вплинути на суддю, заявити йому відвід. За даними Генпрокуратури, за 2019 рік в ЄРДР було зареєстровано 408 кримінальних проваджень за статтею 375 КК України, з яких лише у трьох особу було повідомлено про підозру та тільки два надійшли до суду з обвинувальним актом», – зауважила Лариса Швецова.
За словами члена ВРП, Європейська Комісія «За демократію через право» у Доповіді стосовно незалежності судової влади, схваленій на 82-му пленарному засіданні, яке відбулось 12–13 березня 2010 року, встановлюючи межі функціонального імунітету судді, визначила його як імунітет від кримінального переслідування за діяння, вчинені під час виконання функціональних обов’язків судді, за винятком умисних злочинів, зокрема отримання неправомірної вигоди тощо. «Група держав проти корупції Ради Європи у пункті 114 Звіту 2017 року також звертає увагу на стандарти Ради Європи, які чітко визначають, що «тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру», – наголосила Лариса Швецова.
Вона зазначила, що твердження про те, що відсутність вказаної статті у КК України дасть змогу суддям уникати відповідальності, є безпідставним. «Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить широкий перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Крім того, у Кримінальному кодексі України є статті, на підставі яких суддю, як і будь-яку іншу посадову особу, можливо притягнути до кримінальної відповідальності в разі порушення закону», – сказала Лариса Швецова.
На її думку, виключення статті 375 із КК України дасть можливість забезпечити суддям повний імунітет від санкцій за дії, вчинені під час виконання ними функціональних обов’язків; притягувати суддю до кримінальної відповідальності на загальних підставах за злочини, які за будь-яких обставин кваліфікуються як кримінальне правопорушення; унеможливить перегляд судових рішень поза межами апеляційних процедур; дасть змогу чітко розмежувати підстави кримінальної та дисциплінарної відповідальності суддів.
Захід «Консультації щодо стандартів Ради Європи стосовно притягнення судді до кримінальної відповідальності за постановлення неправосудного рішення», організований за підтримки проєктів Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та «Дотримання прав людини в системі кримінальної юстиції України», проведено у режимі відеоконференції. Участь у заході взяли представники органів судової влади, експерти Ради Європи, народні депутати України, представники міжнародних організацій.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що у ВРП назвали причини тривалого невиконання судових рішень та шляхи вирішення проблеми.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
