Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 року по справі 826/1624/17 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову залишено без змін.
Суть спору: за результатом камеральної перевірки до позивача було застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату авансових платежів по податковим деклараціям та грошового зобов'язання з податку на додану вартість по поданим уточнюючим розрахункам до декларацій. Несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання відповідач вважає подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ, якими зменшено самостійно визначені суми грошового зобов'язання за попередні роки.
Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанції виходили з того що предметом камеральних перевірок не можуть бути перевірка повноти та належності сплати податків, так як це є предметом документальної перевірки.
ВС зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що подання уточнюючого розрахунку не є способом сплати грошових зобов'язань або погашенням податкового боргу платника податків в розумінні норм Податкового кодексу.
Та, здійснивши перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань в межах камеральних перевірок, податковим органом порушено спосіб реалізації владних управлінський функцій, що обумовило відсутність правових наслідків цих перевірок.
Проте, ВС не погодився із висновками судів про те, що сплата і погашення податкового боргу є різними за своїм прямим визначенням у Кодексі поняттями. При цьому зазначив, що незважаючи на такий висновок, спір по суті вирішений правильно.
З постановою Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.
