У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа — Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності 2/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться на АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 3 серпня 2009 року. Відповідно до 2/5 частки житлового будинку, у ОСОБА_1 перебуває у користуванні: прихожа площею 6,1 кв. м, житлова кімната площею 19,3 кв. м, житлова кімната площею 11,9 кв. м, кухня площею 11,2 кв. м, ванна площею 6,2 кв. м, веранда площею 8,5 кв. м, ганок «а-4», 1/2 частина сараю «Б», сарай «б», погріб «Г», гараж «Ж».
Інші 3/5 частки у праві власності на цей житловий будинок перебувають у спільній власності відповідачів, зокрема, 1/4 частки — у власності ОСОБА_2, 7/20 — у власності ОСОБА_3. У спільному користуванні співвласників житлового будинку за вказаною адресою перебуває земельна ділянка площею 0,0998 га, право власності на яку сторонами не зареєстроване.
Оскільки сторони в добровільному порядку згоди щодо володіння та користування земельною ділянкою не дійшли, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визначити між нею та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порядок користування земельною ділянкою площею 0,0998 га, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1; виділити ОСОБА_1 у користування частину земельної ділянки відповідно до її частки у праві власності на цей житловий будинок з надвірними будівлями.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 березня 2017 року (у складі судді Бузунко О. А.) позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено порядок користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за варіантом №1 додатку №4 судової земельно-технічної експертизи від 10 січня 2017 року виділено позивачу у користування земельні ділянки загальною площею 0,0396,2 га, у тому числі: під житловим будинком — 0,0084 га, під господарськими спорудами — 0,0070 га, під землями, вільними від забудови — 0,02422 га; земельна ділянка площею 0,0335 га розташована у межах: від т. Б до т. В — 3,68 м (вулиця Журавльова); віт. т. В до т. Г — 0,33 м + 4,87 м + 4,82 м + 3,94 м (вулиця Журавльова); від т. Г до т. Д — 14,02 м + 5,07 м; від т. Д до т. К — по лінії розподілу господарської споруди; від т. К до т. Й — 1,00 м; від т. Й до т. Ї — 1,00 м; від т. Ї до т. І — 6,71 м + 12,45 м + 1,45 м; від т. І до т. Ф — по лінії розподілу житлового будинку; від т. Ф до т. Б — по лінії розподілу житлового будинку. Земельна ділянка площею 0,00612 га розташована у межах: від т. Е до т. Є — 4,68 м + 1,95 м + 9,17 м; від т. Є до т. Н — 3,14 м; від т. Н до т. М — 2,83 м + 3,32 м; від т. М до т. Л — 1,00 м; від т. Л до т. Е — 5,60 м.
Вирішено також питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позивач має право власності на 2/5 частини будинку зі спорудами й будівлями, визначаючи порядок користування земельною ділянкою, суд врахував і виділив у користування співвласнику земельну ділянку, розмір якої відповідає розміру його частки у спільному майні. При цьому суд обирав такий варіант, при якому площа ділянки, яка виділяється співвласникам будинку, найбільше відповідає їхнім ідеальним часткам.
Отже, оскільки фактичний порядок користування земельною ділянкою, яка у власності співвласників будинку не перебуває, встановлений не був, через що у сторін виникали постійні суперечки, суд вважав необхідним встановити порядок користування спірною земельною ділянкою відповідно до частки позивача в будинку, згідно з єдиним можливим варіантом визначення порядку користування сторонами спірною земельною ділянкою, запропонованого висновком експертизи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 4 серпня 2017 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при поділі земельної ділянки, на якій розташований будинок, право спільної часткової власності на який мають сторони у справі, слід враховувати положення ч. 4 ст. 120 ЗК України та виходити з розміру часток сторін у вартості будинку, господарських будівель і споруд. Оскільки відсутні докази про виділення (поділ) в натурі часток будинку з господарськими будівлями і спорудами сторонам, це унеможливлює визначення часток у його вартості, тому відсутні правові підстави для встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою згідно з варіантом, запропонованим висновком судової будівельно-технічної експертизи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 3 серпня 2009 року, ОСОБА_1 успадкувала майно, що належало її матері (ОСОБА_4), яке складається з: 2/5 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунального підприємства «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 19 серпня 2009 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності 2/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 9 березня 2005 року, ОСОБА_2 є власником 1/4 частки домоволодіння — 249,5 кв. м. На підставі договору дарування від 14 липня 1992 року ОСОБА_3 є власником 7/20 частки домоволодіння — 349,3 кв. м.
Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Козелецької селищної ради Чернігівської області 3 листопада 2015 року, загальний розмір земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, складає 0,0998 га. Ділянка не приватизована, а перебуває у спільному користуванні всіх співвласників житлового будинку, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Згідно з листом виконавчого комітету Козелецької селищної ради Чернігівської області від 4 лютого 2016 року, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, перебуває в комунальній власності Козелецької селищної ради Чернігівської області. Співвласники житлового будинку користуються земельною ділянкою на підставі ст. 120 ЗК України. Рішення про передачу у власність земельної ділянки за вказаною адресою не приймалося.
Досягти згоди щодо порядку користування вказаною земельною ділянкою співвласники житлового будинку не можуть.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Ч. 1 ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди — у судовому порядку. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Сторони у справі визначили порядок користування житловим будинком та господарськими будівлями за їх спільною згодою. Між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, який належить сторонам на праві спільної часткової власності.
За змістом ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Ч. 1 та 2 ст. 120 ЗК України передбачено, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, у разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушень не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до роз'яснень, наданих судам у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками житлового будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався, або вона перебувала у користуванні співвласників, і ними не було досягнуто згоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) часток у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
З метою вирішення питання щодо можливості визначення порядку користування спірною земельною ділянкою суд першої інстанції призначив у справі судову земельно-технічну експертизу. За результатами проведеної експертизи висновком від 10 січня 2017 року, враховуючи ідеальні частки сторін та існуючий варіант порядку користування житловим будинком та надвірними спорудами, запропоновано один можливий варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Встановлено, що у висновку експерта вказано, що ідеальні частки співвласників у земельній ділянці площею 0,0998 га (998 кв. м) складають: ОСОБА_1 власник 2/5 частки домоволодіння — 399,2 кв. м (0,03992 га); ОСОБА_2 власник 1/4 частки домоволодіння — 249,5 кв. м (0,02495 га); ОСОБА_3 власник 7/20 частки домоволодіння — 349,3 кв. м (0,03493 га).
З'ясувавши, що вказаний варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропонований висновком судової земельно-технічної експертизи від 10 січня 2017 року, відповідає розміру часток кожного із співвласників у спільному майні та є найбільш наближеним до того порядку, що склався між сторонами, суд першої інстанції, правильно застосувавши наведені норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою саме за цим варіантом.
Крім того, суд врахував, що при такому варіанті користування земельною ділянкою права інших співвласників житлового будинку не будуть порушені.
Під час розгляду справи судом першої інстанції не встановлено обставини, які свідчили б про порушення прав відповідачів у зв'язку з визначенням такого порядку користування земельною ділянкою, і таких відповідачами не наведено.
З урахуванням вказаного висновок місцевого суду щодо наявності правових підстав для встановлення ОСОБА_1 порядку користування спірною земельною ділянкою у запропонованому судовим експертом варіанті є обґрунтованим. При цьому суд першої інстанції правильно зазначив про неможливість вирішення питання про виділення відповідачам у користування частини земельної ділянки пропорційно до їхніх часток у будинку, оскільки такі позовні вимоги останніми у визначеному законом порядку до суду не заявлялися, зустрічні позови відповідачами не подавалися.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду про встановлення порядку користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою, дійшов помилкового висновку про відсутність можливості для встановлення такого порядку. Апеляційний суд вважав, що відсутність факту виділення часток у праві власності на житловий будинок в натурі перешкоджає визначенню часток у вартості домоволодіння. Вказаного висновку апеляційний суд дійшов без встановлення всіх обставин справи, зокрема не звернув увагу, що експертом враховано існуючий між сторонами порядок користування будинком та господарськими спорудами.
При цьому апеляційний суд не врахував, що в апеляційній скарзі скаржник ОСОБА_2 не погоджувалась з рішенням місцевого суду саме з підстав невстановлення порядку користування всіма співвласниками житлового будинку, зокрема відповідачем. Крім того, апеляційний суд не врахував пояснення ОСОБА_2, наведені в апеляційній скарзі, що відповідачі погодилися та не заперечували проти висновку судової експертизи, проте не згоден з рішенням місцевого суду в частині невиділення іншим співвласникам житлового будинку земельних ділянок у користування відповідно до їх часток.
Апеляційний суд не навів вмотивованих обґрунтувань на спростування встановлених судом першої інстанції обставин по суті спору. При цьому суд апеляційної інстанції не врахував, що скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у позові, фактично залишив спір не вирішеним. Разом з тим, він не звернув уваги на те, що реалізація позивачем права на встановлення порядку користування не обмежує права відповідачів у їх правомочностях щодо спірної земельної ділянки та не позбавляє їх права дійти згоди між собою щодо визначення порядку користування іншими частинами земельної ділянки або звернутися із цього питання до суду в загальному порядку.
Ключові висновки КЦС:
З'ясувавши, що варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропонований висновком судової земельно-технічної експертизи, відповідає розміру часток кожного із співвласників у спільному майні та є найбільш наближеним до того порядку, що склався між сторонами, суд дійшов обґрунтованого висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою саме за цим варіантом.
Крім того, суд врахував, що при такому варіанті користування земельною ділянкою права інших співвласників житлового будинку не будуть порушені.
При цьому суд правильно зазначив про неможливість вирішення питання про виділення відповідачам у користування частини земельної ділянки пропорційно до їхніх часток у будинку, оскільки такі позовні вимоги останніми у визначеному законом порядку до суду не заявлялися, зустрічні позови відповідачами не подавалися.
Реалізація позивачем права на встановлення порядку користування не обмежує права відповідачів у їх правомочностях щодо спірної земельної ділянки та не позбавляє їх права дійти згоди між собою щодо визначення порядку користування іншими частинами земельної ділянки або звернутися із цього питання до суду в загальному порядку.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову об'єднаної палати КЦС ВС щодо приводу боржника.
