Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. На це звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 158/1638/18.
Так, колегія суддів наголосила, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналіз наведених норм закону дав Верховному Суду підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов’язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом, і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від доходу їх матері чи батька у твердій грошовій сумі.
Встановивши, що особою не доведено, що основне місце проживання дітей з ним, а мировою угодою сторони визначили місце проживання з матір’ю, а також врахувавши те, що законом не передбачено право на стягнення аліментів тим із батьків, з яким не проживають діти, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що збільшення мінімального розміру аліментів є підставою для «автоматичного» перерахунку.
Також ми розповідали, що батько повинен утримувати малолітню дитину незалежно від надання їй матеріальної допомоги: КЦС ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.
