Черновицкий апелляционный суд сообщил, что «Черновцыгаз Сбыт» не смог доказать наличие задолженности за потребление природного газа у ответчицы. Апелляционный суд поддержал решение местного суда, признав иск безосновательным.
В жовтні 2023 року представник газової компанії звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з позовом до мешканки Дністровського району про стягнення з неї 4 902,99 грн. боргу, який утворився в результаті неналежної оплати за природний газ у період з листопада 2021 по квітень 2022 року.
Своє звернення позивач мотивував тим, що судовий наказ, виданий раніше судом І інстанції, був оскаржений відповідачкою та скасований. Однак борг досі існував, відповідачка його не сплатила, тому просив суд стягнути суму заборгованості на користь товариства.
За результатом розгляду справи, суд І інстанції закрив провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу в сумі 1395 гривень.
Також суд відмовив і в стягненні залишку заборгованості в сумі 3 507,99 грн. через недоведеність позивачем існування у відповідачки такого боргу. В цій частині представник ТзОВ «Чернівцігаз Збут» рішення суду оскаржив в апеляційному порядку.
У своїй скарзі він зазначив, що у разі існування розбіжностей стосовно визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу, вони врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ. Визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ.
Проте, з його слів, відповідачка не намагалася врегулювати такі розбіжності визначеними способами, тому його апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апеляційний суд визнав ці доводи апелянта необґрунтованими.
Закриваючи провадження в одній частині та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій, суд першої інстанції, з висновком якого погодилася колегія суддів, виходив з того, що розрахунок заборгованості та виписка останнього банківського платежу в грудні 2020 року по особовому рахунку видана позивачем та не може достовірно свідчити про сплату відповідачкою ТзОВ «Чернівцігаз Збут» саме за постачання природного газу – у вказаному документі відсутній зміст господарської операції.
Під час розгляду справи, відповідачка, дійсно, здійснила оплату в сумі 1 395 грн за послуги використаного нею природного газу, що, на думку позивача, підтверджує визнання відповідачкою позову. Суд з таким висновком не погодився, адже цей платіж був здійснений нею відповідно до показників лічильника станом на дату розгляду справи та не пов'язаний зі спірним періодом.
Окрім того, відсутність заборгованості підтверджується актом демонтажу/монтажу побутового лічильника газу від 01.11.2021 року, в якому йдеться про те, що працівники АТ «Чернівцігаз» провели його демонтаж та встановили лічильник іншої марки із показниками 00010 м.куб.
Відповідачка систематично передавала показники лічильника газу по особовому рахунку через особистий кабінет на сайті Оператора ГРМ до квітня 2022 року, при цьому станом на 28.12.2021 року в неї була переплата у розмірі 1451,40 грн., станом на 19.03.2022 року – 650,06 грн. та станом на 12.04.2022 року – 546,82 грн.
Однак, з певних причин, вона не встигла передати показники за квітень 2022 року.
І вже 10.05.2022 року в особистому кабінеті вона побачила інформацію від постачальника ТзОВ «Чернівцігаз Збут», що вона повинна сплатити 4902,99 грн., а 24.05.2022 року – знову про наявність переплати.
Посилання позивача на виписку з персоніфікованих даних, в якій вказані об’єми спожитого відповідачкою у заявлений період (з листопада 2021 року по квітень 2022 року), як на підтвердження про існування боргу, спростовані актом звірки фактично використаних обсягів природного газу, складеним АТ «Чернівцігаз». У цьому акті міститься інформація про те, що показники за квітень 2022 року були скориговані. Це вказувало на відсутність споживання природнього газу відповідачкою в обсязі, на підставі якого був зроблений розрахунок заборгованості.
Отже, апеляційний суд погодився з судом І інстанції, що позивач не довів існування у відповідачки заборгованості за спожитий природний газ.
Також колегія суддів зауважила, що матеріали справи не містять доказів того, що Оператор ГРМ виконував передбачений чинним законодавством обов`язок щодо здійснення ним не рідше одного разу на шість місяців контрольного зняття показань лічильника газу споживача за вказаний період та відповідно формував об`єм розподілу та споживання природного газу по вказаному споживачу за розрахункові місяці, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
Підсумовуючи, апеляційний суд зазначив, що «та обставина, що ТОВ «Чернівцігаз Збут» не здійснено перерахунку вартості спожитого природного газу станом на кінець 2022 року з урахуванням показників лічильника природного газу, сама по собі не дає підстав для висновку про наявність у відповідачки заборгованості з оплати послуг з газопостачання на кінець квітня 2022 року в сумі 3 507,99 грн, які позивач просить стягнути».
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
