29 листопада на пленарному засіданні Великої Палати у формі письмового провадження Конституційний Суд України розглядатиме справу за конституційними скаргами Марини Ковтун, Надії Савченко та Ігоря Костоглодова щодо конституційності положення ч.5 ст.176 Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до зазначеної норми закону, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту та застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у:
- вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України;
- вчиненні чи сприянні вчиненню терористичного акту, його фінансуванні, втягненні у його вчинення чи публічних закликах до цього, створенні терористичної групи чи терористичної організації;
- створенні не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань;
- нападі на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
«Судово-юридична газета» також повідомляла, що Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Шевченківського райсуду столиці щодо продовження строку тримання Надії Савченко під вартою до 23 грудня.
Нагадаємо, 15 березня генпрокурор Юрій Луценко з трибуни Верховної Ради заявив про наявність неспростовних доказів того, що народний депутат Надія Савченко особисто готувала терористичний акт в сесійній залі парламенту.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року розтлумачила порядок застосування так званого «закону Савченко». Суддя ВП ВС Наталя Антонюк також опублікувала інфографіку з детальним поясненням механізму дії зазначеного закону.
