Консультативный совет европейских судей (КСЕС) опубликовал Заключение по дисциплинарной ответственности судей от 6 декабря 2024 года №27(2024). Непосредственное участие в подготовке Вывода КСЕС принимали судья Конституционного Суда Украины Виктор Городовенко (представитель Украины в КСЕС) и судья Верховного Суда, председатель Комитета Совета судей Украины по соблюдению этических норм, предотвращение коррупции и урегулирование конфликта интересов Егор Краснов (заместитель представителя).
Виктор Городовенко, принимавший участие также и в принятии этого Заключения КСЕС, прокомментировал «Судебно-юридической газете» детали свежего документа.
«Як зазначається у преамбулі до Висновку КРЄС, відповідальність суддів тісно пов'язана з незалежністю суддів. Якщо відповідальність суддів не є чітко та адекватно врегульованою, незалежність суддів підривається. Це виникає за обставин, коли судді за нез'ясованих обставин можуть зіткнутися з потенційно шкідливими наслідками для їхніх гарантій перебування на посаді чи кар'єрних перспектив» – пояснив він.
«КРЄС вже розглядала це питання у Висновку №3 щодо принципів і правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етику, несумісну поведінку та неупередженість. Метою цього Висновку є підбиття підсумків усіх змін, що відбулися з часу ухвалення Висновку №3 (2002), аналіз, оцінка та розробка стандартів дисциплінарної відповідальності суддів, а також розгляд їхнього впливу на суддівську незалежність. Він містить набір основних принципів і рекомендацій, що застосовуються до всіх держав-членів, і призначений для вирішення ситуацій, коли незалежність і неупередженість суддів можуть бути поставлені під загрозу» – зауважив Віктор Городовенко.
Також КРЄС зазначає, що дисциплінарна відповідальність має важливе значення для притягнення суддів до відповідальності перед суспільством за неправомірну поведінку на посаді. Це засіб, за допомогою якого суспільство може гарантувати, що судова влада виконує свої функції належним чином, тим самим зміцнюючи довіру громадськості до судової влади.
У цьому Висновку розглядаються наступні питання:
- як розмежовується належне застосування суддівської дисциплінарної відповідальності
- якою є належна законодавча база та організація дисциплінарного провадження щодо суддів
- які підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності є допустимими
- які процесуальні гарантії необхідні для суддів у дисциплінарних провадженнях
Хоча цей Висновок і не стосується перевірки, КРЄС вказує, що перевірка не повинна використовуватися як заміна дисциплінарних заходів. Вона також не повинна використовуватися для боротьби з корупцією.
Отже, у своїх рекомендаціях Консультативна рада європейських суддів зазначає наступне.
- Судді повинні виконувати свої обов'язки відповідно до найвищих стандартів професійної поведінки, щоб виконувати свою конституційну роль. Дисциплінарна відповідальність є засобом забезпечення дотримання суддями стандартів професійної поведінки.
- Дисциплінарна відповідальність не повинна підривати незалежність судової влади.
- Дисциплінарна відповідальність суддів має важливе значення для забезпечення належного здійснення правосуддя відповідно до принципу верховенства права та необхідна для підтримки довіри до судової влади.
- Держави-члени повинні мати надійні гарантії на конституційному або законодавчому рівні щодо дисциплінарної відповідальності суддів і застосовувати ці гарантії на практиці.
- Процесуальні інституції, залучені до дисциплінарного провадження, повинні дотримуватися принципу поділу влади та належного відправлення правосуддя. З суддями та їхніми асоціаціями повинні проводитися консультації щодо дисциплінарних законів і правил.
- Орган, відповідальний за ініціювання дисциплінарної процедури та проведення розслідування, не повинен бути тим самим органом, який вирішує дисциплінарну справу. Держави-члени повинні мати спеціальний орган або особу, відповідальну за отримання скарг, заслуховування пояснень судді та розгляд питання про наявність достатніх підстав для порушення дисциплінарної справи проти судді.
- Судді, проти яких висунуто дисциплінарне обвинувачення, повинні мати право на доступ до незалежного суду або органу, створеного відповідно до закону, згідно зі статтею 6 ЄКПЛ.
- Повинен існувати незалежний та неупереджений орган/суд, який має юрисдикцію скасовувати дисциплінарні рішення та вживати будь-яких подальших заходів для усунення негативних наслідків таких рішень, таких як негайне поновлення на посаді.
- Обсяг дисциплінарної відповідальності має бути чітко визначений, щоб відповідати принципу верховенства права. Закон повинен чітко і, наскільки це можливо, конкретно визначати підстави, за яких може бути порушено дисциплінарне провадження щодо суддів.
- Законне здійснення суддею своїх законних прав не повинно бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- Підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинні бути нерозривно пов'язані з конституційною роллю судової влади. Це включає необхідність забезпечення того, щоб судді діяли як незалежні та неупереджені арбітри, поважаючи верховенство права, і щоб вони загалом сприяли належному функціонуванню системи відправлення правосуддя.
- Рішення судді, включаючи тлумачення закону, оцінку фактів або зважування доказів, не повинно призводити до дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злого умислу, умисного невиконання обов'язків або серйозного проступку. Подання попередньої процедури звернення відповідно до статті 267 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) та запит на отримання консультативного висновку до ЄСПЛ ніколи не повинні призводити до судової відповідальності.
- Необхідно встановити пороговий критерій для розмежування неправомірної поведінки, яка потенційно виправдовує накладення дисциплінарних санкцій, від інших форм неналежної поведінки.
- Етичні стандарти слід чітко відрізняти від неправомірної поведінки, яка виправдовує дисциплінарні санкції.
- Держави-члени повинні прописати в законі чіткі процесуальні правила, які застосовуються до дисциплінарних проваджень проти суддів. Для розгляду скарг має бути передбачена система фільтрації, яка гарантує, що настирливі або необґрунтовані скарги будуть швидко відхилені.
- У разі надмірної затримки судді повинні мати можливість подати заяву про закриття провадження у справі.
- Судді повинні мати можливість ефективно брати участь у дисциплінарних провадженнях проти них та мати юридичний захист.
- Вони повинні мати право оскаржувати дисциплінарні рішення та санкції.
- Дисциплінарні санкції мають бути чітко визначені в законі, легкодоступні та перераховані у вичерпному переліку.
- Будь-яке дисциплінарне стягнення, що накладається на суддю, має бути пропорційним.
- Звільнення судді має відбуватися лише як крайній захід у винятково серйозних випадках.
- У всіх випадках при оцінці адекватності санкції необхідно враховувати потенційний «охолоджуючий ефект», який певна санкція може мати на окремого суддю та на інших суддів.
- Перевірка не повинна використовуватися як заміна дисциплінарних заходів. Не слід також використовувати люстрацію для боротьби з корупцією.
Висновок підготовлено на основі попередніх висновків КРЄС, зокрема висновків № 3 (2002) та №18 (2015), Великої хартії суддів КРЄС (2010) та відповідних документів Ради Європи. Він також враховує Основні принципи незалежності судових органів ООН, Бангалорські принципи поведінки суддів, Звіт Європейської мережі рад суддів (ENCJ) про незалежність, підзвітність та якість судової влади, Рекомендації ОБСЄ щодо незалежності та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) та інші відповідні документи.
Загалом, як зазначила КРЄС, «відповідальність суддів стала темою, що викликає велике занепокоєння в останні роки. У кількох рішеннях європейських судів було встановлено, що виконавча влада використовувала дисциплінарні заходи, спрямовані на те, щоб змусити замовкнути або відсторонити суддів, які ухвалили рішення не на їхню користь».
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.
