Нобелівську премію з фізики присудили Джону Хопфілду та Джеффрі Хінтону за новаторські дослідження в галузі штучних нейронних мереж, які відіграли ключову роль у розвитку машинного навчання та штучного інтелекту. Про це повідомили на сторінці премії у соцмережі Х.
«Шведська королівська академія наук прийняла рішення присудити Нобелівську премію з фізики у 2024 році Джону Хопфілду та Джеффрі Хінтону «за фундаментальні відкриття та винаходи, що забезпечують машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж», – йдеться у повідомленні.
Їхні роботи допомогли закласти основу для глибокого навчання, яке використовується в таких технологіях, як розпізнавання образів та опрацювання природної мови.
Хопфілд запропонував модель штучних нейронних мереж, відому як модель Хопфілда, яка показала, як нейронні мережі можуть використовуватися для зберігання та обробки інформації, ґрунтуючись на фізиці колективної поведінки. Ця модель також пов'язана з асоціативною пам'яттю та оптимізацією. Важливим відкриттям у його дослідженнях стало застосування принципів термодинаміки до нейронних мереж, що згодом використовувалося для більш ефективних обчислювальних моделей.
Джеффрі Хінтон, один із творців так званої «машини Больцмана», зробив значний внесок у розвиток глибокого навчання. Він запропонував методи навчання нейронних мереж з використанням зворотного розповсюдження помилки, що дало потужний поштовх у створенні сучасних систем штучного інтелекту, включаючи технології розпізнавання зображень та мовлення.
Роботи обох учених стали основою нових проривів у сфері AI.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
