У Києві пройшов круглий стіл на тему «Публічність акціонерних товариств», присвячений обговоренню законопроекту № 5592-д, який стосується спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів. Законопроект прийнятий в першому читанні влітку 2017 року і чекає прийняття в цілому.
На даний момент акціонерні товариства поділяються на два типи: публічні та приватні. Однак такий розподіл носить чисто формальний характер. Якщо в світі публічне АТ — синонім відкритої компанії, чиї акціонери володіють повною інформацією про фінансовий стан підприємства, то в Україні велика частина публічних компаній зовсім не є відкритими.
«В результаті приватизації 90-х років ми отримали тисячі відкритих акціонерних товариств, з яких тільки одиниці реально були публічними компаніями і розглядали публічність як засіб залучення капіталу», — пояснив народний депутат Павло Різаненко. Більшість компаній стали публічними, не тому що прагнули відкрито залучати капітал через фондовий ринок, а зовсім випадково.
Законопроектом пропонується зробити визначення компанії публічної по суті, а не за формальними ознаками. «Критерієм поділу на публічні та приватні буде IPO, тобто наявність або відсутність публічної пропозиції цінних паперів. При доопрацюванні документа до другого читання нам вдалося зняти всі питання щодо різних варіантів тлумачення цього поняття», — пояснив директор Департаменту стратегії розвитку ринків капіталу НКЦПФР Максим Лібанов.
Також, за словами директора з управління ЄБРР Оляни Гордієнко, прийняття законопроекту — це умова для перезапуску українського фондового ринку.
Компанії, які розмістять акції у відкриту, серед широкого кола інвесторів, отримають необмежений доступ до дешевих фінансових ресурсів, пояснює корпоративний секретар одного з акціонерних товариств Анастасія Соботюк. «Приносить це певну вартість? Однозначно так. У вас з'являється доступ до великих грошей» — додала вона.
Читайте також матеріал «Судово-юридичної газети»: Лінь або інфляція: чому українські банки не кредитують економіку.
