У Києві помітили величезне скупчення птахів над Березняками та Русанівкою. Тисячі пернатих кружляли над будинками та вулицями. Дописувачі називають птахів воронами та додають, що їхній проліт – явище доволі шокувальне та навіть чимось схоже на кадри з фільмів жахів.
Експерти одразу вказують, що хмари птахів – це не ворони, а граки. Та додають, що у цьому немає нічого такого, що має жахати. Просто у місті відбуваються щоденні переміщення граків, які залишилися на зимівлю.
Як пише ТСН.ua, за словами Анатолія Полуди, керівника Українського центру кільцювання птахів, біля столичного зоопарку минулого тижня надвечір можна було спостерігати кілька великих зграй граків, загальною чисельністю у 5-10 тисяч. Вони влаштовували там "карусель", кружляли на висоті 200-300 метрів, а потім полетіли у бік Хрещатика.
"У кружлянні птахів нічого страшного немає, навпаки – це заворожувальне дійство, перехожі із задоволенням спостерігали за кружляннями граків. А ось щодо їхнього перебування на Березняках, то тут важко сказати, чи дійсно граки обрали цей район для ночівлі. На Березняках та Русанівці граки можуть збиратися перед тим, як летіти на ночівлю. Вдень вони кружляють над районом, розсідаються по деревах та дахах будинків, а потім, коли насувають сутінки, збираються гуртом і летять на місце ночівлі. У попередні 3-5 років таким районом були Видубичі, але зараз місце змінилося", – розповідає керівник Українського центру кільцювання птахів.
Від додає, що декілька днів тому один з орнітологів-аматорів зафіксував переміщення тисяч граків на північ, вздовж Дніпра над Гідропарком, Трухановим островом.
"Я не виключаю, а скоріше за все це так, що граки, які надвечір кружляли над Березняками, зірвалися, і могли згодом полетіли на ночівлю до району Оболоні, до парку "Наталка", або ж на острови біля лівого берега, в районі Північного мосту. Для граків відсутність людей не є принциповою, головне, щоб були дерева, на яких вони ночують. Граки часто міняють райони своєї ночівлі. Колись велике скупчення граків до 50 тисяч протягом десятка років реєстрували у Гідропарку, їх було видно навіть з поїзда метро. Потім вони обрали ще одне "запасне" місце – територію столичного зоопарку. Звідти їх почали проганяти, і вони перемістилися до колишнього парку Пушкіна. Три роки тому майже всі граки з Києва літали на ночівлю до району Видубичів, але зараз щось змінилося, і схоже вони ночують в районі Оболоні. Чому? Відповіді на це немає, її знають лише граки", – зазначає Анатолій Полуда.
Орнітолог пояснює, що граки живуть у Києві за певною схемою: від ранку вони розлітаються містом, розосереджуються та шукають їжу. Десь о 15:00-16:00 збираються у великі групи у певних місцях столиці, наприклад, на Березняках, і з настанням сутінок зриваються та прямують на місце ночівлі.
"До речі, граків на Березняках, з огляду на фото, збирається суттєва кількість – орієнтовно 10 тисяч. Загалом, у Києві останніми роками зимує приблизно 60-80 тисяч граків. Загальна тенденція така, що гніздова популяція граків в Україні скорочується. Зокрема, у Київській області, згідно з нашим дослідженням, чисельність гніздового угруповання за останні 30-40 років скоротилася більш ніж вдесятеро", – зазначає Анатолій Полуда.
Орнітолог додає, що однією з головних причин цього є використання посівного матеріалу, найчастіше кукурудзи, який протруєний небезпечними пестицидами.
"До Києва прилітають на зимівлю граки зі сходу України, з південної частини європейської території Росії і, навіть із західного Казахстану. Скільки їх у Києві цього року зимує – точно важко сказати, але не менше 50-60 тисяч. Хоча у 1980-1990 роках їх кількість становила близько 120-140 тисяч. Щоб отримати більш-менш реальну цифру граків, що зимують в місті, треба залучити десяток спостерігачів і "розставити" їх в місцях, де "проходять" головні коридори добових переміщень птахів. Адже на ночівлю птахи прибувають з різних напрямків і одній людині важко все відстежити", – підсумовує Анатолій Полуда.
Таке скупчення птахів називається мурмурація – це явище скоординованого польоту великої зграї птахів (шпаків, галок, ворон і т. д.), що утворюють динамічні об'ємні фігури змінної щільності.
Зрозуміти, яким чином алгоритм поведінки окремого птаха призводить до подібного явища, допомагає комп'ютерне моделювання. Так, воно показало, що механізм мурмурації грає роль захисту зграї від хижаків.
Аналогічне явище демонструють великі косяки риб.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
