21 липня в українському парламенті офіційно починається період літніх канікул, який триватиме до 5 вересня. Однак фактично канікули почалися ще 14 липня — в день, коли закінчилася останній пленарний тиждень 6-ї сесії.
Народні обранці пішли на «заслужений» відпочинок. Відсутність прогресу в прийнятті важливих для всієї країни рішень їх не зупинило.
На осінь, зокрема, відкладено розгляд законопроектів по медичній, земельній, освітній реформі, про новим редакціям судових процесуальних і трудового кодексів, рішення наболілого питання про зняття депутатської недоторканності, створення антикорупційного суду, реформування Центральної виборчої комісії і всього виборчого законодавства.
Не вирішила Верховна Рада і ряд інших, не менш важливих питань, в т. ч. кадрових. Наприклад, парламент не розглянув заяву про відставку міністра аграрної політики і міністра інформаційної політики. Уляна Супрун так і залишилася в статусі в. о. міністра охорони здоров'я.
Творці цунамі
Вкрай низьку продуктивність законодавчої роботи українського парламенту підтверджують спостерігачі громадських організацій.
Експерти громадянської мережі ОПОРА, оцінюючи результативність роботи Верховної Ради VIII скликання за два з половиною роки, що становить половину терміну її діяльності, виявили тільки 12% законопроектів, які стали законами. Причому, до такого результату, в більшості випадків, призводить не відсутність консенсусу між депутатами, а нереалістичність і надуманість пропонованих проектів. Чого вартий хоча б законодавча ініціатива цілої групи депутатів, згідно з якою кожне пленарне засідання Верховної Ради слід починати з молитви.
Як вважає керівник проекту з моніторингу парламенту громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук, енергія депутатів часто спрямована не на задоволення запитів суспільства, а на продукування такого собі законодавчого «цунамі».
«Окремі депутати ініціювали розгляд понад 500 законопроектів — як одноосібно, так і в співавторстві з іншими парламентарями. Чи реально можна було їх розробити за цей час? Упевнений, що професійно — ні», — підкреслює фахівець.
До речі, за оцінкою керівника Комітету виборців України Олексія Кошеля, для всіх парламентських фракцій характерна ситуація, коли більше половини законопроектів, запропонованих до розгляду депутатами цих фракцій, Міністерство фінансів України згодом визнає нереальними до виконання, а лідерами фінансового популізму експерт назвав «Опозиційний блок» і «Радикальну партію», де показник нереалістичністі законопроектів перевищує 80% і 70% відповідно.
Прогрес під тиском
Експерти відзначають прогресуючу недовіру громадянського суспільства до своїх обранців. За даними травневого соціологічного дослідження Центру Разумкова, парламенту, як інституту законодавчої влади, довіряють лише 9% опитаних громадян, тоді як рівень недовіри становить 86,6%.
У свою чергу парламентарії вказують, що так чи інакше, але Верховній Раді вдалося прийняти законопроект про зміни до Конституції України в частині правосуддя, в якій визначається порядок організації і діяльності Конституційного Суду; підтримати в першому читанні урядовий законопроект №6614, який є ланкою пенсійної реформи; погодитися на старт медичної реформи. Як вважають вони, восени ще не пізно буде обговорити і прийняти виважені рішення по відкладеним поки реформам.
Окремі позитивні результати парламентської діяльності дійсно існують, але вони не свідчать про глобальний інтерес народних депутатів до реальних досягнень. Про це повідомляє політтехнолог Катерина Одарченко.
«Парубій організувати роботу Верховної Ради не може. На це здатні тільки голови фракцій або президент, якщо надасть організаційний тиск на власну політсилу», — зазначає вона.
На успішне проходження законопроектів у парламенті впливає, на думку політологів, перш за все позиція, яку займають представники світової спільноти з тих чи інших питань.
Наприклад, МВФ відклав надання п'ятого траншу фінансової допомоги Україні через пробуксовування земельної і пенсійної реформ, а слідом посли країн «Великої сімки» (США, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Японії і Канади) в спільній заяві закликали Верховну Раду України прийняти запропоновану урядом пенсійну реформу, — і відразу ж комунікації між парламентом, Адміністрацією Президента і Кабінетом Міністрів пожвавлюються.
Зокрема, пенсійна реформа. Як вважає політолог Олександр Палій, вона, безумовно, один з непопулярних кроків, на який дуже довго зважувалися, ще довше розробляли механізм, як зробити пенсійну реформу такою, щоб вона відповідала думці громадськості, і водночас такою, яка б скоротила проблеми пенсійної системи.
«Врешті-решт, схоже, що запропонованої урядом пенсійної реформи, розробленої в тісній співпраці з МВФ і Світовим банком, вдалося заручитися необхідною кількістю депутатів», — зазначає експерт.
По земельній реформі, на його погляд, ситуація складніша, оскільки влаштовуючого всіх рішення досі немає.
«Уряд написав проект земельної реформи в інтересах дрібних фермерів, але основне лобі — великі агрохолдинги. Дрібні фермери, в політичному сенсі, «безголосі». Урядові ініціативи не знаходять підтримки, оскільки не спираються на інтереси реальних гравців, які прагнуть до монополізації», — констатував Олександр Палій.
Згідно з недавнім повідомленням офіційного представника МВФ Вільяма Мюррея, тут як і раніше вважають, що земельна реформа є важливою умовою для співпраці з Україною. Однак, щоб досягти консенсусу з ключових питань, МВФ готовий відстрочити свої вимоги щодо якнайшвидшого запуску ринку землі до кінця року. Українські парламентарії відразу ж і розслабилися: мовляв, відпочинемо, а восени з новими силами і таке інше.
Восени ж при нинішньому складі парламенту нічого принципово не зміниться. У цьому впевнена більшість опитаних нами експертів.
Навіть, якщо захід вдасться до більш жорсткого тиску, то, на думку директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, знову буде застосований сценарій скороченого розгляду законопроектів і прийняття рішень в парламенті.
«Але так ми втрачаємо якість законопроектів, які розглядаються на швидку руку, тому недоречно розраховувати на те, що вони будуть позитивно впливати на наше життя», — підкреслив політолог.
Все більше політичних спостерігачів приходять до висновку, що причина пробуксовки життєво необхідних всім нам реформ — в недеформованому парламенті.
«Тому не доводиться очікувати, що чинний депутатський корпус з його якістю, графіком і результатами роботи швидко змінить країну на краще і буде адекватно реагувати на загрози», — підводить підсумок Віталій Бала.
