Глава Наукової ради Асоціації податкових консультантів Антон Поляничко під час круглого столу на тему «Актуальні проблеми адміністративного судочинства в податкових спорах» розповів про судову практику щодо блокування податкових накладних та як краще оскаржити рішення ДФС про відмову в їх реєстрації.
На кого подавати в суд: на ДФС або на Комісію при ДФС?
Рішення про відмову в реєстрації накладної в Реєстрі приймає Комісія при ДФС, а не сама податкова служба (пп. 201.16.3 ПК України). Згідно з указом Мінфіну №566, Комісія — це постійно діючий колегіальний орган при ДФС.
Крім того, позов проти ДФС суд зобов'язаний розглядати колегіально (3 судді), а для позову проти Комісії досить одного судді. Процесуальна економія.
Вже є судові справи, за якими суд залишає позов підприємства проти ДФС без руху і зобов'язує позивача уточнити суб'єктний склад відповідачів. Наприклад, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року і від 8 вересня 2017 року.
Також судова практика показує, що позивачі на всякий випадок можуть подавати позов одночасно проти двох відповідачів — ДФС і Комісії.
Однак Антон Поляничко не згоден з такою практикою. На думку експерта, подавати позов треба саме проти ДФС, а не Комісії, і орієнтуватися в даному питанні потрібно на норми ПК України, які мають вищу юридичну силу, ніж указ Мінфіну.
Так, в пп. 201.16.3 ПК України чітко зазначено, що рішення приймаються Комісією ДФС, а не комісією при ДФС, як записано в указі Мінфіну. Тобто рішення приймає структурний підрозділ ДФС, а не окремий суб'єкт владних повноважень.
Крім того, своїх рахунків у Комісії немає, тому стягнути судовий збір з неї не вийде. Платником судового збору, як і раніше буде ДФС.
Тому саме ДФС — належний відповідач в суперечках про відмову в реєстрації податкових накладних.
Якщо квитанція ДФС прийшла із запізненням
Продавець зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі накладних. На підтвердження такої реєстрації ДФС направляє продавцю квитанцію. Надіслати квитанцію Податкова служба зобов'язана протягом операційного дня.
Якщо ДФС вчасно не відправить квитанцію, то вважається, що податкова накладна зареєстрована в Реєстрі (п. 201.10 ПК України).
Антон Поляничко розповів про судову практику, коли суди відмовляють в позовах підприємств до ДФС. Суд вважає, що затримка з відправкою квитанції це формальне порушення з боку ДФС і не може бути єдиною підставою для реєстрації податкової накладної.
На думку Антона Поляничко, така судова практика суперечить вимогам ПК України. Якщо ДФС вчасно не відправила квитанцію, то настав юридичний факт — накладна вважається зареєстрованою в Реєстрі. У ДФС немає повноважень змінювати цей юридичний факт.
У той же час подавати позов, щоб ДФС зареєструвала накладну, неправильно, тому що вона і так вже вважається зареєстрованою, згідно п. 201.10 ПК України.
У такій ситуації, правильніше подавати позов з вимогою визнати податкову накладну зареєстрованою в силу того, що квитанція ДФС прийшла невчасно. Тобто встановити юридичний факт. Як додаткова вимога, можна зобов'язати ДФС відобразити зареєстровану накладну в Реєстрі.
У квитанції відсутні чіткі критерії блокування накладних
У багатьох квитанціях про блокування реєстрації накладних не вказані чіткі причини, за якими накладну визнали ризикованою і зупинили реєстрацію.
Тобто у підприємства немає достатньої інформації, щоб захистити своє право на реєстрацію накладної, тому що йому не відомі причини блокування накладних, а значить, не відомо, що саме треба доводити.
На думку експерта, така квитанція не відповідає вимогам закону, тому блокування апріорі незаконне. Це є достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію накладної. Якщо цього не зробить Комісія, то таке рішення має прийняти суд. При цьому розбиратися по суті, чи були законні підстави для блокування накладної, суд не повинен.
Таким чином, правильно сформульовані позовні вимоги не тільки забезпечать перемогу в суді, але також і допоможуть сформулювати судову практику, на яку будуть орієнтуватися обидві сторони конфлікту.
