Що добре
«З огляду на важливість валютного регулювання для населення і бізнесу, законопроект НБУ «Про валюту» є довгоочікуваним кроком на шляху важливих змін. Чинне законодавство, зокрема, декрет Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», існуючий ще з 1993 року, не відповідає реаліям, в яких живуть провідні сучасні держави. Більш того, декрет не відповідає зобов'язанням, які взяла на себе Україна, яка підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Тому від прийняття даного нормативно-правового акту буде залежати подальша доля валютного ринку в Україні та ефективність функціонування українського фінансового ринку», — пояснила «Судово-юридичній газеті» PhD КНУ ім. Тараса Шевченка Наталія Ковалко.
Основні запропоновані зміни стосуються скасування індивідуальних ліцензій для юридичних і фізичних осіб на право здійснення валютних операцій; впровадження принципів свободи і ринкового регулювання валютних операцій; скасування валютних ліцензій для банків; заміни контролю наглядом, а постійних обмежувальних заходів — тимчасовими.
За словами Наталії Ковалко, ще одним позитивним аспектом запропонованого НБУ законопроекту, є скасування необхідності отримувати валютні ліцензії для інвестування за кордон. Такий підхід дозволяє бізнесу і громадянам вкладати свої гроші в міжнародні ринки капіталу. Крім того, банки теж зможуть вільніше оперувати валютою. Як пояснила Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, законопроект про валюту, в цілому, «подав ринку позитивний сигнал про те, що наша країна пішла по шляху еволюції валютного регулювання».
Також новий законопроект створює передумови для дебюрократизації процедур валютного регулювання, що згодом має забезпечити вільний рух капіталу. «Архаїчна система валютного регулювання, що діє зараз, змушує імпортерів і експортерів закривати реальні угоди за межами України. А це стримує приплив в країну іноземного капіталу і нових технологій», — пояснила Олена Коробкова.
Що погано
У той же час, проект закону «Про валюту» є лише рамковим. Більш детальне регулювання цих відносин буде визначатися нормативно-правовими актами НБУ.
Саме тому Олена Коробкова зазначає, що поряд з позитивними змінами, в законопроекті є ряд недоліків. Зокрема, законопроект дозволяє НБУ вводити обмеження в разі нестабільності фінансової системи, але при цьому не встановлює чітких критеріїв того, що слід вважати нестабільністю. «Також в законопроекті передбачена можливість застосування надмірних або необ'єктивних штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», — зазначає Олена Коробкова. Однак розміри штрафів законопроектом не регулюються.
За її словами, НАБУ підготувала пропозиції і поправки до тексту законопроекту і направила регулятору на розгляд.
Однак, головним недоліком законопроекту є те, що всі ліберальні норми і послаблення вступлять в силу не раніше прийняття Радою закону про міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування, який спрямований на впровадження і реалізацію у нас міжнародних стандартів BEPS. Ці рекомендації створені для боротьби з заниженням бази для обкладення податками і виведенням прибутку з-під оподаткування.
Втім, коли приймуть податковий закон не відомо.
У той же час, в Законопроекті є норми, які вступлять в силу, не чекаючи закону про BEPS, і які значно зменшують існуючі зараз права і можливості учасників валютних операцій.
Наприклад, граничні строки розрахунку за експортними/імпортними операціями.
На даний момент в Україні діє закон про порядок розрахунків в іноземній валюті, згідно з яким при експорті товару з України, виручка за товар повинна надійти в Україну не пізніше 180 днів з моменту вивезення товару. У разі порушення цих термінів, законом передбачена пеня в 0,3% від виручки, яка не надійшла, за кожен день прострочення.
Законопроект НБУ скасовує цей закон, що, звичайно, хороша новина. Але з іншого боку, НБУ в ст. 13 законопроекту наділяє себе повноваженнями вводити так звані захисні заходи, одним з яких є право Нацбанку встановлювати ті ж самі граничні терміни, що зараз передбачені в законі.
Коли приймуть
Документ поки не зареєстрований в Раді. І тут виникає ще одна проблема: Національний банк не є суб'єктом законодавчої ініціативи. Тому вносити законопроект до Верховної Ради будуть або Президент України, або Кабмін, або група народних депутатів. Це є перешкодою на шляху прийняття законопроекту, оскільки Нацбанку доведеться шукати союзників ще на підступах до реєстрації проекту закону в Раді.
Разом з тим, незважаючи на всі недоліки і проблеми, поява законопроекту «Про валют» означає зміну вектора від тотальних обмежувальних заходів до точкового втручання регулятора в фінансове життя країни. «Зараз Україні потрібен сприятливий інвестиційний клімат. Це завжди було ключовою проблемою для нашої країни. А надмірна зарегульованість валютного ринку тільки відлякує інвесторів», — підводить підсумок Наталія Ковалко.
