24 листопада Пленум Верховного Суду вирішив, чи слід звертатися до Конституційного Суду України стосовно застосування для визначення базового розміру посадового окладу судді зменшеного розміру прожиткового мінімуму. Так, Законом від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» було вперше запроваджено, що для розрахунку окладу судді застосовується «особливий» прожитковий мінімум в 2102 гривні. З тих пір його «заморозили».
І якщо у 2021 році різниця між «загальним» прожитковим мінімумом була ще невелика (2270 грн «загальний» проти 2102 грн – для суддів), то на 2024 рік розрив буде вже більш значним: «загальний» прожитковий мінімум для працездатних осіб складатиме у наступному році 3028 грн, а для суддів він залишиться тим самим – 2102 грн.
З огляду на процесуальні звернення судів та органів суддівського самоврядування – перед Пленумом стояло питання, чи варто звертатися стосовно запровадженої Законом «Про Державний бюджет України на 2021 рік» відповідної норми.
Суддя ВС Віктор Пророк запропонував питання відкласти, оскільки воно стосується визнання неконституційною норми, яка вже втратила чинність, хоча і повторюється у законі про держбюджет з року в рік, і це потребує ретельнішого підходу.
Однак колеги нагадали йому, що подання лежить на розгляді Верховного Суду вже достатньо давно, і попереднє керівництво Верховного Суду не включало його до порядку денного.
Врешті за затвердження порядку денного, а отже, і за те, аби нарешті визначитися з цим питанням, проголосували «за» 104 судді, проти – 18.
Те, аби виключити питання з порядку денного, підтримали 23 судді, проти – 94.
«Дійсно, розгляд цих звернень запізнився. Стосовно закону 2020 року процесуальні подання почали надходити до Верховного Суду у 2021 році. Але ви всі знаєте підстави та причини цього. Вони неодноразово проголошувалися, в тому числі на засіданні Пленуму ВС при головуванні інших голів ВС», - зазначив Секретар Пленуму Дмитро Луспеник.
Крім того, практикою ВС було те, що він визначав питання на Пленум після проходження процедури оскарження судових рішень. Свою роль у відкладенні зіграли і об’єктивні причини у вигляді пандемії і повномасштабного вторгнення.
Стосовно пропозиції Віктора Пророка відкласти питання, Дмитро Луспеник зауважив, що обговорення питання подання відбувалося з 2021 року.
«Кожному на електронну пошту було надіслано величезний пакет документів від усіх касаційних судів та органів суддівського самоврядування, і всі ви бачите, що з 2021 року це питання обговорювалося та узгоджувалося. Тому незрозуміло, що ще нам обговорювати», додав він.
Отже, перший проект постанови Пленуму передбачав відмову у зверненні до КСУ у зв’язку з втратою чинності цього закону. «Разом з тим, ми знаємо, що розгляд конкретних індивідуальних справ суддів в судах ще продовжується, і суди продовжують застосовувати цей закон», - зауважив Секретар Пленуму ВС.
Дмитро Луспеник також зазначив, що голова КАС ВС Михайло Смокович просив підтримати другий проект постанови Пленуму – про направлення до КСУ.
Суддя ВП ВС Олександр Прокопенко задав питання, чому це подання вчасно не поставили на обговорення.
На це Дмитро Луспеник зауважив, що відповідно до закону про судоустрій питання на Пленум вносить виключено голова Верховного Суду. «У мене на столі є три проекти постанов Пленуму, коли ці питання на той час головою Суду не були включені», додав він. І один раз було знято з розгляду.
Суддя КАС ВС Раїса Ханова запитала, яка кількість справ суддів знаходиться на розгляді судів всіх інстанцій щодо вирішення цього питання, і чи готувалися такі статистичні дані в обгрунтування подання до КСУ стосовно норми, яка втратила чинність.
За її словами, у Верховного Суду 54 таких справи, і вже 14 рішень ухвалено по суті.
На це Дмитро Луспеник відповів, що статистика не вказувалася, оскільки справи проходять різні стадії розгляду.
Суддя КАС ВС Альберт Єзеров зазначив, що це «питання не грошей», бо вже кошти на це не будуть виділені, а це «питання принципу, що парламент має діяти у спосіб, визначений Конституцією».
На це голова Касаційного цивільного суду Борис Гулько зауважив, що «це і про принципи, і про гроші».
«На моє глибоке переконання, звернення суддів до судів з цього питання під час війни є неправильним.
І я звертаюся до тих суддів, хто ще не звернувся до суду – припиніть такі звернення. Що ми робимо? Одна частина збирає гроші, допомагає армії, країна у тяжкому стані, а ми піклуємося про свою винагороду? Ми що, соціально незахищені, чи не вистачає комусь заробітної плати? Я буду голосувати проти», - підкреслив Борис Гулько.
Отже, було два проекти – перший про те, що підстав для звернення до КСУ немає, і другий – щоб звернутися.
Першим було поставлено проект про відмову у зверненні. За те, щоб не звертатися до КСУ, проголосували зокрема голова ВС Станіслав Кравченко, Олександр Мамалуй, Дмитро Луспеник – загалом за 82 судді. Проти – 40 суддів.
Зазначимо, що голосування відбувалося відкрито – підняттям рук.
Після такого голосування суддя КАС ВС Андрій Жук зауважив, що за регламентом за те, аби направити подання до КСУ, можна не голосувати. Отже, другий проект постанови Пленуму вже на голосування судді ВС не виносили.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
