Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя 23 листопада 2023 року запропонувала Вищій раді правосуддя звільнити Олексія Сальнікова з посади голови Державної судової адміністрації.
Як вже повідомляла «Судово-юридична газета», розгляд дисциплінарної справи Олексія Сальнікова розпочався ще 27 жовтня, втім розгляд справи голови ДСА двічі відкладався з причин необхідності ознайомлення голови ДСА з матеріалами НСРД, а також його хвороби.
Напередодні минулого засідання Комісії, 16 листопада, за словами адвоката голови ДСА Івана Костюка, стан здоров’я його клієнта суттєво погіршився.
Внаслідок проблем з серцем, голова ДСА тоді був змушений звернутися до профільного медичного закладу.
17 листопада Олексій Сальніков пройшов обстеження, яке виявило у голови ДСА певні проблеми з серцем.
Як повідомив 23 листопада Іван Костюк, напередодні чергового засідання Олексій Сальніков був госпіталізований в Інститут серця МОЗ. Також адвокат знов подав клопотання про відкладення засідання, оскільки Олексій Сальніков хоче особисто брати участь у засіданні Комісії та надавати пояснення.
Втім, Комісія відхилила клопотання адвоката, тому що це вже була не перша неявка голови ДСА на засідання.
На захист свого клієнта Іван Костюк повідомив, що фактично Олексій Сальніков, якого НАБУ та САП підозрюють у підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям КАС ВС у розмірі $5 тис. за винесення «потрібного» рішення на користь комерційного підприємства, став жертвою провокації.
Справа в тому, що громадянин, з яким, за версією НАБУ, Олексій Сальніков обговорював можливість незаконного впливу на суддів Верховного Суду, має досить специфічну репутацію.
Мова йде про Гончара Олексія Вікторовича, уродженця міста Оренбург (РФ). Олексій Гончар, маючи громадянство РФ та справжнє прізвище «Карпенко», тривалий час проживає в Україні, де зміг отримати українське громадянство. Також він встиг тричі змінити своє прізвище і навіть ім’я та по-батькові. З 2010 року по 2014 рік Олексій Карпенко був Гончаром Олексієм Вікторовичем. З 2014 по 2015 роки – Шевченко Михайлом Вікторовичем. З 2015 року він знов став Гончаром Олексієм Вікторовичем.
У 2005 році Олексій Карпенко (тобто Гончар) був засуджений Кіровським районним судом Омська (РФ) до 6 років позбавлення волі за шахрайство в особливо великих розмірах, а конкретно – за махінації з нерухомістю.
У 2012 році Олексій Карпенко був оголошений у РФ в розшук за чергове шахрайство – на цей раз за причетність к розкраданню 40 млн. рублів, які орендатори у місті Санкт-Петербург сплатили підприємству, куди Олексій Карпенко працевлаштувався після відбування покарання. Після цього Олексій Карпенко з’явився в Україні – в місті Миколаїв, де й отримав паспорт громадянина України, а також змінив прізвище.
У 2016 році Олексій Гончар познайомився з Олексієм Сальніковим, який в той час працював начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області.
У 2021 році Олексія Гончара затримали в Києві вже співробітники СБУ. З групою інших осіб він займався незаконним відчуженням земельних ділянок, з подальшим їх перепродажем. Так, Олексій Гончар (Карпенко) вже втретє став фігурантом кримінального провадження за статтею «шахрайство».
Втім, судячи із справи Олексія Сальнікова, у подальшому Олексій Гончар не тільки зміг уникнути кримінальної відповідальності, але й почав співпрацювати з НАБУ.
Як повідомив адвокат голови ДСА Іван Костюк, Олексій Сальніков хоч і був знайомий з Олексієм Гончаром, однак надто близьких відносин між ними не було.
Що ж до кримінального провадження щодо голови ДСА, то, за даними адвоката, в цій справі вже була допитана низка осіб – судді КАС ВС, в. о. голови ДСА Максим Пампура, працівники апарату КАС ВС та колишні працівники центрального апарату Верховного Суду.
Також Іван Костюк зазначив, що на даний час незрозуміло на підставі чого НАБУ проводило негласні слідчі (розшукові) дії щодо його клієнта, адже у матеріалах провадження відсутні відповідні ухвали слідчих суддів. Єдина ухвала, на яку в матеріалах провадження посилаються представники НАБУ – це ухвала судді ВАКС Катерини Сікори від 16 грудня 2019 року, яка, ймовірно, не має ніякого реального відношення до справи Олексія Сальнікова, адже провадження щодо нього розпочалося у 2023 році.
Також адвокат повідомив, що на зустрічі Олексія Сальнікова та Олексія Гончара у березні 2023 року, під час якої Олексій Гончар передав гроші, була присутня ще одна особа – невстановлена жінка, яка досі не ідентифікована.
В цілому ж, на думку захисту голови ДСА, розгляд дисциплінарного провадження щодо Олексія Сальнікова, взагалі є недоцільним до розгляду кримінального провадження у ВАКС. Іван Костюк зазначив, що у разі звільнення Олексія Сальнікова за наслідками розгляду дисциплінарної справи фактично буде надана оцінка його діям, що може мати вплив на подальшу позицію суддів ВАКС, які будуть розглядати справу щодо голови ДСА.
«Таким чином, може бути порушено принцип презумпції невинуватості особи», - зазначив Іван Костюк.
На підтримку голови ДСА також висловився депутат Львівської обласної ради, народний депутат VII скликання Едуард Леонов, який вже тривалий час знайомий з Олексієм Сальніковим. Наразі Едуард Леонов є командиром добровольчого батальйону «Феміда», який несе службу на Херсонщині, і якому тривалий час допомагав Олексій Сальніков.
Едуард Леонов повідомив, що Олексія Сальнікова він знає вже кілька років, ще з часів, коли той працював в системі Фонду державного майна.
На думку екс-нардепа, голова ДСА став жертвою провокації, а Олексій Гончар «втерся в довіру до голови ДСА» з метою його дискредитації. За даними Едуарда Леонова, Олексій Гончар наразі є військовослужбовцем за мобілізацією, однак у реальності військову службу він не здійснює та проживає в елітному заміському комплексі під Києвом. Саме використовуючи статус військовослужбовця Олексій Гончар намагався «знайти підходи» до голови ДСА та впливати на його дії.
Втім, після тривалої наради члени Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя все ж більшістю голосів вирішили підтримати пропозицію про наявність дисциплінарного проступку в діях Олексія Сальнікова, а також його звільнення з посади голови ДСА.
Була і альтернативна пропозиція – визнати в діях Олексія Сальнікова порушення норм етичної поведінки державного службовця і встановити його не повну службову відповідність. Зазначене дисциплінарне стягнення не мало б наслідком звільнення голови ДСА з посади.
Однак, зазначену пропозицію підтримали лише три члени Комісії з 8 присутніх, а саме заступник голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов, суддя Верховного Суду Євген Синельніков та член Ради суддів України Тетяна Гребенюк.
У підсумку, як зазначив голова Комісії, член Ради правосуддя Микола Мороз, остаточне рішення щодо перебування Олексія Сальнікова на посаді голови ДСА, визначить Вища рада правосуддя.
.jpg)
Джерело фото: SUD.UA
Нагадаємо, що 4 липня антикорупційні відомства повідомили про викриття Олексія Сальнікова у підбурюванні до надання неправомірної вигоди суддям КАС ВС у розмірі $5 тис. за винесення «потрібного» рішення на користь комерційного підприємства.
28 липня ВАКС обрав Олексію Сальнікову запобіжний захід у виді застави у розмірі 805 тис. гривень.
Свідками у справі голови ДСА є заступник голови ДСА Максим Пампура, голова КАС ВС Михайло Смокович, судді КАС ВС Олександр Стародуб, Наталія Коваленко, Володимир Кравчук.
8 серпня Вища рада правосуддя відсторонила голову ДСА від виконання своїх обов’язків, а також відкрила щодо очільника Судової адміністрації дисциплінарну справу.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
