Осіб, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю, зможуть мобілізувати: за яких умов

09:00, 4 лютого 2024
Якщо брат здійснює догляд за сестрою з інвалідністю II групи і більше немає інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, то за новим законопроектом його зможуть мобілізувати.
Осіб, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю, зможуть мобілізувати: за яких умов
Джерело фото: Pexels
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Особи, які здійснюють постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи, повинні мати з такою особою безпосередні родинні стосунки, аби бути звільненими від призову. Якщо ж йдеться про догляд за особою з інвалідністю другої групи, то тут звільнена може бути лише одна людина і лише першої спорідненості. Отже, якщо, наприклад, брат здійснює догляд за сестрою з інвалідністю II групи і більше немає інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, то його теж можуть мобілізувати.

Відповідні зміни передбачає законопроект Кабміну 10449 про мобілізацію.

Так, за чинним законом не підлягають призову особи:

  • які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
  • особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
  • особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Після змін у разі прийняття законопроекту 10449 коло таких осіб звузиться до:

  • опікуна особи, визнаної судом недієздатною;
  • членів сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю I групи, зайнятих постійним доглядом за нею, а також членів сім’ї другого ступеню споріднення (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності), що підтверджується в порядку, встановленому Кабміном;
  • членів сім’ї першого ступеню споріднення (не більше одного) особи з інвалідністю II групи, зайнятих постійним доглядом за нею, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий постійний догляд, що підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нагадаємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері  і з боку батька, онуки.

Отже, у разі прийняття законопроекту про мобілізацію в нинішньому вигляді право на звільнення від призову матимуть не усі особи, які зайняті доглядом за особою з інвалідністю, а лише близькі родичі.

При цьому, звільнення не матимуть члени родини другого ступеня (наприклад, брати і сестри), якщо йдеться про догляд за особою з інвалідністю ІІ групи.

Також зміни торкнуться тих, хто доглядає за батьками іншого з подружжя. За чинним законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду.

Кабмін пропонує прибрати із цієї норми можливість догляду за батьками дружини чи чоловіка. Отже, ця норма буде звучати так: «зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду».

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», військовозобов’язані, які перебувають за кордоном, також потраплять під ризик арешту рахунків, якщо не відреагують на вимогу ТЦК, а консульські дії будуть для них заблоковані, якщо вони не стоять на обліку.

Також цим законопроектом 10449 Кабмін запропонував, аби у судів було 15 днів на розгляд справ за заявами ТЦК про накладення арешту на кошти та інші цінності ухилянта або обмеження у керуванні авто, а рішення судів будуть підлягати негайному виконанню.

Крім того, законопроект про мобілізацію закріплює раніше висловлену позицію Прикордонної служби, що без військового квитка перетнути кордон чоловіку 18-60 років не можна, навіть якщо він визнаний непридатним.

Також законопроектом 10449 про мобілізацію змінюються положення стосовно відстрочки чоловікам, які самостійно виховують дитину. А чоловіки з трьома дітьми, але із боргом по аліментах не потраплять під відстрочку від призову.

Законопроект про мобілізацію визначає нові правила бронювання, у тому числі, для працівників судів і кінцевих бенефіціарних власників бізнесу, а також дозволяє звільнитися з військової служби членам ВРП, ВККС та і суддям.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду