В системі Реєстрі військовозобов’язаних, призовників та резервістів «Оберіг» верифіковано майже 100% даних про осіб. Зараз «Оберіг» працює в повному обсязі, а у Міноборони підсилюють обміни між іншими реєстрами для того, аби мати повну картину про військовозобов’язаних. Також Міноборони працює з ТЦК, щоб скоріше цифровізувати їх процеси і запровадити замість паперових особових справ електронні. У кожного військовозобов'язаного буде свій власний кабінет, де він може завантажити свої дані з системи. Про це розповіла заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко в інтерв’ю ЕП.
«Ми говоримо про те, що в системі верифіковано майже 100% даних. Чому кажу майже? Тому що все, що можна було отримати при верифікації з інших реєстрів, було отримано. Єдине, що ще є дані, які ми отримали, і вони можуть мати недостатньо актуальність.
Наприклад, реєстр Міністерства освіти та науки має оцифровану базу останніх 10 років. Все, що було в контексті освіти, дипломів про вищу освіту, воно не знаходиться в реєстрі. Тому є певна недостатність даних», зазначила вона.
Кінцевим користувачем анонсованого сертифіката захисника має стати громадянин призовного віку, підтвердила Черногоренко.
«Так, набір даних, які ми маємо можливість побачити – це сформована сутність, яку можна назвати сертифікат захисника в робочому варіанті. Це такий військово-обліковий документ.
Користувачем такого документа буде тільки людина, по якій відбувся запит даних в «Оберіг» Тобто, людина зможе дізнатись чи перебуває вона на обліку в ТЦК та СП, чи має бронювання або відстрочку тощо», - додала вона.
Стосовно цифровізації вручення повісток військовозобовʼязаним, то, як відмітила Черногоренко, на даний час законопроект про мобілізацію знаходиться на розгляді у Верховній Раді.
«Очевидно, як тільки рішення на рівні закону буде прийнято ми зможемо перейти до його оформлення. Я думаю, що кожний українець, українка, зацікавлені в тому, щоб захищати свою державу», - підкреслила вона.
Стосовно питання, чи залучаються гроші міжнародних донорів на розробку застосунку «Армія+», то, за її словами, той функціонал, який вже наявний, розроблений військовослужбовцями ІТ-напрямку Міноборони. Але для того, щоб закінчити роботу над застосунком, потрібні додаткові ресурси, «чи буде це державний бюджет, чи донорська допомога, або міжнародна технічна допомога». «Ми якраз це допрацьовуємо, буквально на фінальній стадії», додала вона.
Нагадаємо, що наразі Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів регулюється постановою Кабінету Міністрів України
від 30 грудня 2022 р. №1487. Втім, вочевидь, після підписання закону про цифровізацію військового обліку (законопроект 10062), до нього будуть внесені суттєві зміни.
Раніше керівник компоненту проєкту EU4DigitalUA, який модернізував «Оберіг» Олег Бурба у коментарі DOU зазначив, що вже впроваджена взаємодія з реєстрами — Податковою (Державний реєстр фізичних осіб-платників податків), Мін’юстом (ДРАЦС) і Міносвіти (Єдина державна електронна база з питань освіти).
«Наразі «Оберіг» — це лише отримувач відомостей з реєстрів, сам він їх не передає. Передавання даних у реєстр зроблено на базі системи інтероперабельності «Трембіта», вона є основою побудови інформаційних взаємодій між реєстрами в Україні», зазначив він.
«Відомості з реєстрів отримуються за запитом. Оператор в ТЦК не матиме безпосереднього доступу до ЄДЕБО, ДРФО, ДРАЦС. Він отримає відповідь на запит, формат і структура якого визначені юридично.
Державний реєстр фізичних осіб — платників податків є одним з ключових реєстрів. Там інформація про громадян України накопичувалась з 1994 року, він є найбільш повним і спроможним забезпечити верифікацію відомостей про людей в інших реєстрах», додав він.
У грудні 2023 року начальник служби зв’язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимир Фітьо в інтерв’ю «РБК-Україна» зауважив, що вже зараз працює електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». Але на той момент він ще не був синхронізований з іншими державними реєстрами.
«Коли відповідний законопроєкт буде ухвалено, то в більшості випадків потреба в заходах оповіщення просто відпаде, тому що будуть синхронізовані різні існуючі бази даних. І ми будемо бачити, наприклад, що громадянин був зареєстрований в Києві, але зараз він працює у Львові, тому що податок з його зарплати — ПДФО — сплачується у Личаківський район Львова.
Відповідно, тоді буде просто звернення до власника його підприємства, будь-якої форми власності, про те, що громадянину необхідно з’явитися у Личаківський ТЦК міста Львова. І керівник підприємства буде зобов’язаний особисто доставити військовозобов’язаного до ТЦК та СП», зазначив він.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», на підписі у Президента зараз знаходиться вже ухвалений в цілому Закон 10062 про цифровізацію військового обліку.
Зокрема до Реєстру потраплять персональні дані про місце проживання та місце перебування; номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; відомості про батьків, опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей – за згодою; реквізити паспорта; про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя; відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію, про освіту та спеціальність, про досвід роботи; про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку; про дозвіл на зберігання та носіння зброї; про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну, реквізити посвідчення водія та багато іншого.
Ці дані будуть цифровізовані.
Отримати інформацію про внесення себе до Реєстру військовозобов’язаних можна буде через системи Мінцифри.
Наприкінці січня керівник фракції Слуга народу у Верховній Раді Давид Арахамія розповів, що в Україні з’являться сертифікати військовозобов'язаних. Діятимуть вони для осіб мобілізаційного віку, тобто для громадян від 27 до 60 років. Він сподівається, що нова модель запрацює вже за кілька місяців.
Також, як писала «Судово-юридична газета», член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова від «Голосу», коментуючи прийняття законопроекту 10062 зазначила, що ці дані будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном. На це іноземні партнери виділять 100 млн доларів США.
«Ми досі не знаємо, скільки у нас людей можуть бути призвані, скільки у нас знаходиться за кордоном, скільки реально зараз непридатні. І цей законопроект якраз передбачає, що буде створено такий електронний Реєстр.
Крім того, цей законопроект передбачає розміщення інформації, яку надають нам партнери і нашої інформації у так званих «хмарах», тобто, вона буде зберігатися фактично на «хмарах» на серверах наших партнерів за кордоном.
По-перше вони готові платити за це. І передбачали у наступному вже пакеті фінансування на 100 млн доларів. Це покриє на багато років зберігання цієї інформації», - пояснила Устінова.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
