Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 21 червня рекомендував до прийняття за основу законопроект №11265 про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Як вказує Комітет, загалом законопроект впорядковує питання, пов’язані із неможливістю державних органів виконувати або продовжувати виконувати призначене судом покарання, та встановлює процедурні механізми досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах збройної агресії та відсутності доступу до тимчасово окупованих територій.
Він також спрямований на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Куроченко та Золотухін проти України» від 11 лютого 2021 року (заяви № 20936/16, № 53257/16) та деяких інших рішень ЄСПЛ, в яких зазначено про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з тим, що в національному законодавстві не передбачено жодної процедури розгляду звернення із заявою про відновлення втрачених матеріалів справи, а також відновлення матеріалів кримінальних справ у ситуаціях, в яких судом не ухвалено вирок.
Зокрема, відповідні положення законопроекту спрямовані на законодавче забезпечення:
- можливості здійснювати досудове розслідування та судовий розгляд кримінальних проваджень, які не завершилися ухваленням судового рішення через те, що матеріали таких проваджень або їх окремі частини були знищені чи втрачені внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації або знаходяться у володінні незаконних органів (посадових, службових осіб);
- встановлення процедури відновлення таких матеріалів;
- визначення процесуального порядку виконання покарань, ухвалених судами України стосовно осіб, які відбували або відбувають такі покарання на тимчасово окупованій території України та/або на території рф;
- загалом виконання вироків, що на даний час неможливо зробити внаслідок збройної агресії та тимчасової окупації.
Вищезазначені положення пропонується впроваджувати шляхом:
1) доповнення розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу новим пунктом 24 з приписом про те, що засуджені особи, які не відбули в установленому законом порядку призначене вироком суду покарання внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України, за рішенням суду звільняються від подальшого відбуття цього покарання, крім осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109 – 114-2 , катування, передбаченого частиною третьою статті 127, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437 - 439 і частиною першою статті 442 КК, якщо з дня набрання законної сили таким обвинувальним вироком закінчилися строки, визначені статтею 80, частиною третьою статті 106 КК.
Обвинувальні вироки, строки давності виконання яких не закінчилися, а також стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі або за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109 – 114-2 , катування, передбаченого ч. 3 статті 127, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437 - 439 і ч. 1 статті 442 КК, переглядаються судом в частині визначення відбутого строку покарання. До відбутого строку покарання суд зараховує строк, відбутий в установленому законом порядку та строк з дня, коли виконання в установленому законом порядку унеможливлене внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України, до дня повернення особи на територію України під загальною юрисдикцією України. Проте до відбутого строку покарання не зараховується строк, під час якого особа ухилялася від відбування покарання;
2) надання в оновленому абзаці 6 ч. 1 статті 34 КПК права суддям, з метою вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру;
3) виключення ч. 4 статті 295-1 КПК, у якій наразі зазначається, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості;
4) доповнення частини першої статті 303 КПК новим пунктом 21, згідно з яким на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у відновленні досудового розслідування, матеріали якого в цілому або його окремі частини були знищені, втрачені внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації або перебувають у володінні незаконних органів – стороною кримінального провадження, потерпілим, його представником або законним представником, цивільним позивачем, його представником або законним представником, цивільним відповідачем або його представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особою, стосовно якої розглядається питання про в видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявником, у тому числі викривачем;
5) виключення з КПК статті 615-1 «Відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження в умовах воєнного стану» та натомість доповнення КПК новим розділом ІХ-3 «Особливості досудового розслідування та судового провадження, здійснення яких унеможливлено внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України», що включатиме нові статті 637-643, в яких визначається порядок відновлення втрачених матеріалів кримінальних проваджень та інші, пов’язані з цим, положення.
Зокрема у ч. 6 ст. 280 КПК (у редакції проекту) передбачено, що досудове розслідування, матеріали якого в цілому або їх окремі частини були знищені, втрачені внаслідок збройної агресії проти України, тимчасової окупації окремих територій України або знаходяться у володінні незаконних органів (посадових, службових осіб), зупиняється відповідно до ч. 2 ст. 639 КПК.
Головне науково-експертне управління, в свою чергу, зазначило, що дана норма створить небезпечний прецедент зупинення на власний розсуд прокурором або слідчим, дізнавачем за погодженням з прокурором досудового розслідування кримінального провадження на невизначений термін. Адже підставою для можливого відновлення зупиненого досудового розслідування є наявність достатніх доказів для завершення досудового розслідування, або коли одержана інформація робить можливим отримання таких доказів (ч. 3 ст. 639 КПК у редакції проекту). При цьому, термін «достатність доказів» є оціночним поняттям і в кожному конкретному випадку доцільність такого відновлення визначатиметься слідчим, дізнавачем, прокурором за клопотанням осіб, перерахованих в ч. 3 ст. 639 КПК (у редакції проекту). «Дана норма, на наш погляд, створює передумови для зловживань» - вказали у ГНЕУ.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
