Як писала «Судово-юридична газета», Уряд вирішив не публікувати постанову, якою регулюється питання юридичної сили застосунку Резерв+. При цьому відповідна постанова про затвердження у новій редакції Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів №523 була прийнята ще 10 травня 2024 року.
Прикметно, що через неопублікування нової редакції Порядку органи влади фактично повинні орієнтуватися на попередній документ, який в базах законодавства має статус «чинний», але фактично чинним бути не може, адже Кабмін 10 травня виклав його у новій редакції.
Цим попереднім документом є Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який було затверджено Наказом Міністерства оборони від 28 березня 2022 року №94.
У базі законодавства Верховної Ради вказано, що саме цей – старий – порядок є чинним.
Відповідно до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Мінюсту старий порядок також є чинним.
Фактично це є певним правовим нонсенсом. Адже нова постанова №523 стосується прав широкого кола осіб і на неї в подальшому, безперечно, будуть посилатися громадяни, які оновили дані через Резерв+, але отримали штрафи, при оскарженні дій ТЦК.
«Судово-юридична газета» писала, що перші такі справи вже потрапили до судів. Зокрема, у справі, яку нещодавно розглянув суд в Одеській області, чоловік вказував, що 19 травня 2024 року він через застосунок «Резерв+» оновив свої облікові дані, і в застосунку було вказано (це підтверджувалося скріншотом), що він перебуває на обліку, однак ТЦК все одно наклав на нього штраф в 17 тисяч грн.
Також відкритим лишається питання, у зв’язку з чим Резерв+ вирішили не згадувати в жодній іншій постанові Кабміну, які є відкритими для громадськості. Наприклад, у постанові про порядок формування військово-облікових документів в електронній формі (постанова Кабміну №559 від 16 травня 2024 року зі змінами від 18 червня) або ж у постанові, яка регулює оновлення даних для чоловіків за кордоном від 17 травня 2024 р. №565.
У постанові 559 зазначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється) в електронній формі «засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації)».
Оскільки ці постанови опубліковані у відкритому доступі, тож записати одним рядком, що, до прикладу, «Резерв+ є електронним кабінетом військовозобов’язаного», за допомогою якого оновлюються дані чи відображається електронний ВОД, не склало б особливої напруги для урядовців. Проте цього не зроблено.
Юристи згадують тут і ч. 2 ст. 57 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
В зв’язку з вказаним «Судово-юридична газета» звернулася із запитами до Кабміну та до Міністерства оборони.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Отже, відповідно до закону ми сподівалися отримати сам документ з частково чи навіть цілком закресленою інформацією.
Втім, постанову – навіть лишивши саму назву і номер – у Міноборони надавати відмовилися.
Що відповіли у Кабміні
У Кабміні зазначили, що пунктом 2 § 31 Регламенту КМУ визначено, що постанови Кабінету Міністрів або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом (з грифом «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості» або «Для службового користування»), не підлягають опублікуванню.
«Розробником і належним розпорядником постанови КМ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів», прийнятої 10.05.2024 за № 523 з грифом «Для службового користування», є Міністерство оборони.
Згідно із пунктами 85 та 87 Типової інструкції у разі надходження до установи запиту на інформацію, що міститься у документі, якому присвоєно гриф «Для службового користування», здійснюється перегляд такого документа з метою перевірки відповідності запитуваної інформації сукупності вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», щодо обмеження доступу до інформації на момент надходження запиту.
Рішення про скасування грифа «Для службового користування» чи його підтвердження приймається комісією з питань роботи із службовою інформацією установи – розробника документа або відповідною комісією установи-правонаступника чи установи вищого рівня, якщо установа – розробник документа припинила свою діяльність.
Отже, Міноборони є належним розпорядником інформації, який відповідно до пунктів 85, 87 Типової інструкції приймає рішення про скасування грифа «Для службового користування» чи його підтвердження» - зазначає секретаріат КМУ у своїй відповіді.
Що відповіли у Міноборони
В свою чергу, Міноборони у відповіді за підписом т. в. о. директора Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони України Артема Романюкова зауважило, що відповідно до пункту 1 § 31 Постанови КМУ «Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України» постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування, якщо інше не передбачено такою постановою, але не раніше дня її опублікування. Постанови Кабінету Міністрів публікуються в офіційних виданнях – Офіційному віснику України та газеті «Урядовий кур’єр».
Водночас відповідно до пункту 2 § 31 Регламенту положення, що містять інформацію з обмеженим доступом (з грифом «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості» або «Для службового користування»), не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо такими постановами не встановлено пізніший строк набрання ними чинності.
Оскільки Постанова є документом, що становить службову інформацію Міноборони, вона не підлягає розповсюдженню серед осіб, які не мають права доступу до неї на законних підставах, а також не підлягає розголошенню третім особам в контексті публічних правовідносин.
На питання, яким нормативно-правовим актом регулюється порядок доступу працівників поліції та працівників ТЦК та САП до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» для перевірки працівником ТЦК та СП чи працівником поліції дійсності QR-коду, зазначеного в електронному військово-обліковому документі (відображення якого буде у Резерв+), у Міноборони повідомили, що порядок доступу до Реєстру «Оберіг» визначається постановами №560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та №1487 від 30 грудня 2022 р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», з тендерів, які оголосило державне підприємство «Дія», яке належить до сфери управління Мінцифри, випливає, що саме ДП «Дія» є адміністратором (технічним адміністратором), зокрема, інформаційно-комунікаційної системи для доступу до Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Тобто, держпідприємство Мінцифри є адміністратором ІКС доступу до Резерв+.
Як писала «Судово-юридична газета», екс-податковий міліціонер отримав від ТЦК 17 тисяч грн штрафу за неоновлення даних, хоча оновив їх через Резерв+ і звертався до ТЦК з заявою про прийняття його на облік. Відповідну справу 511/2216/24 розглянув 28 червня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області.
Автор: Наталя Мамченко
.png)
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
