Для корупціонерів запровадять угоди про визнання винуватості зі сплатою штрафів як додаткового покарання.
18 липня Верховна Рада схвалила за основу законопроект 11340 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості. Зміни стосуються угод у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Як вказує Уряд в особі Мінюсту, внесення відповідного законопроекту передбачене Планом України Ukraine Facility, за реалізацію якого Україна буде отримувати кошти від ЄС.
Отже, як раніше писала «Судово-юридична газета», пропонується доповнити ч. 3 статті 53 Кримінального кодексу положеннями, що передбачають виключно щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов’язаних з корупцією, застосовувати штраф як додаткове покарання у разі укладення угоди про визнання винуватості у випадках, коли таке покарання не передбачено в санкції статті. У такому разі розмір штрафу визначається у таких межах:
1) від 204 тисяч грн до 2,04 млн грн – у разі вчинення кримінального проступку;
2) від 2,057 млн до 20,4 млн грн – у разі вчинення нетяжкого злочину;
3) від 20,417 млн до 102 млн грн – у разі вчинення тяжкого злочину;
4) від 102 млн грн до 204 млн грн - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Також пропонується доповнити КК статтею 69-2, якою передбачається, що за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією, якщо інформація щодо вчинення такою особою кримінального правопорушення буде підтверджена доказами та/або за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані), суд може ухвалити рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, у випадку, якщо сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК. При цьому у разі призначення такої міри покарання, особа не може бути звільнена від його відбування з випробуванням на підставі статті 75 КК.
Крім того, пропонується доповнити статтю 75 КК положеннями, якими встановити, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних правопорушень, правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 8 років або іншого більш м’якого покарання з випробуванням. Іспитовий строк у такому випадку встановлюється судом тривалістю від 2 років до 6 років.
Змінами до статті 77 КК до переліку додаткових покарань, які можуть бути застосовані, додано покарання у виді конфіскації майна.
Змінами до статті 89 КК пропонується строк погашення судимості для осіб, які звільнені від відбування покарання на підставі абзацу 2 частини 2 статті 75 КК в редакції проекту, визначати з моменту проголошення вироку суду та якщо з цього часу особа протягом шести років не вчинить нового кримінального правопорушення. Якщо на момент закінчення такого 6-річного строку особа не відбула додаткове покарання, вона визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання.
Змінами до статті 469 КПК пропонується передбачити можливість укладання угоди у особливо тяжких злочинах, віднесених до підслідності НАБУ, за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).
Крім того, передбачається, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим буде погоджуватися:
1) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину – за погодженням з керівником органу прокуратури або його заступником;
2) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину – за погодженням з Генпрокурором (виконувачем обов’язків Генпрокурора) або його заступником.
У кримінальних провадженнях щодо тяжкого, особливо тяжкого злочину, віднесеного до підслідності НАБУ укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється:
1) у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, – за погодженням із керівником САП (виконувачем обов’язків керівника САП) або заступником керівника САП;
2) у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, – за погодженням з керівником САП.
Також пропонується внесення змін до статті 474 КПК України щодо встановлення можливості продовження судового провадження у загальному порядку у разі, якщо судом у затвердженні угоди про визнання винуватості було відмовлено, а сторони кримінального провадження проти цього не заперечують.
Крім того, пропонується надати можливість сторонам кримінального провадження вносити зміни до укладеної угоди до моменту видалення суду до нарадчої кімнати, а також передбачити, що повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди.
У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.
У своєму висновку Комітет зазначив, що «корупція як явище становить серйозну загрозу верховенству права, демократії та правам людини, а також руйнує належне державне управління. Для належного запобігання корупційним проявам, досягнення значного прогресу в запобіганні та протидії корупції, забезпечення злагодженості та системності антикорупційної діяльності всіх державних органів постала необхідність у вдосконаленні інституту угод про визнання винуватості у корупційних кримінальних правопорушеннях».
Водночас, було зазначено і про деякі положення основного законопроекту, на які необхідно звернути увагу під час його підготовки до другого читання. Зокрема, йдеться про виключення «організаторів кримінального правопорушення» із числа осіб, з якими може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Слід зауважити, що до даного законопроекту подано два альтернативних – від народного депутата Максима Павлюка («Слуга народу») та Ярослава Юрчишина і Олександри Устінової («Голос»).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
