Висновок експерта не має наперед установленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, однак підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована відповідним рішенням суду. Про це у своїй постанові від 5 червня 2024 року зазначила колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №490/10276/18.
Позиції судів
Місцевий суд застосував до особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Апеляційний суд залишив без зміни цю ухвалу.
У касаційній скарзі захисник стверджує, що суд не надав стороні захисту можливості допитати експертів щодо їх висновку, чим позбавив захисника можливості отримати належне обґрунтування для заявлення клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу суду апеляційної інстанції і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС вказує, що в апеляційних скаргах сторона захисту звертала увагу, на те, що висновок експерта складений не одним спеціалістом, а комісією експертів.
Крім того, наголошувала, що на дослідження експертної комісії надавалася та досліджувалася картка стаціонарного хворого, тобто медична документація. Однак апеляційний суд узагалі не перевірив цей довід та не зазначив у своїй ухвалі мотивованих підстав, на яких вважав його необґрунтованим, не сформулював своїх висновків, а лише продублював вирок у цій частині.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.
За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого абозавласною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку (ч. 1 ст. 356 КПК).
Однак під час прослуховування технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано судові засідання суду апеляційної інстанції, було встановлено, що апеляційний суд не вирішив указаного клопотання та не надав жодної оцінки висновку експерта, який подала сторона захисту, що, на думку ККС, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. А мотиви суду апеляційної інстанції щодо незгоди з висновками експертів відповідно єнедостатніми для переконливості як підстави, з якої апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
