Верховна Рада не підтримала законопроект 11443 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу щодо відповідальності юридичних осіб. Його направили на доопрацювання. Під час засідання Ради доповідав голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Головне науково-експертне управління парламенту вказало, що доповнення КПК новою ст. 483-5 про застосування обмежень до юридичної особи зумовлює низку ризиків службових зловживань.
Так, до юридичної особи пропонувалося застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження як обмеження діяльності.
«У разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи чи в її інтересах можуть вчинятись діяння, спрямовані на те, щоб уникнути застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи» - йшлося у проекті.
«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб’єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами, зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес» - підкреслили у ГНЕУ.
Аналогічні зауваження були висловлені до запропонованих змін до статті 483-7 КПК, згідно з яким якщо прокурор, слідчий доведе наявність «достатніх підстав вважати», що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, яке перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи.
Крім того, автори пропонували встановити, що клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора чи слідчого, представника юридичної особи. У разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.
Як зауважили у ГНЕУ, в такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу, що в контексті ч. 1 ст. 59 Конституції України є гарантованою державою можливістю кожного отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб’єктами права.
Разом з тим, оскільки проект є вимогою партнерів, до нього можуть повернутися.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
