Аналіз практики застосування інституту відшкодування моральної шкоди у сфері трудових правовідносин виявив проблеми, що істотно порушують права та інтереси роботодавців. На це вказують автори законопроектів 12175 і 12176 про внесення змін до Цивільного кодексу та інших законів щодо порядку відшкодування моральної школи. Серед авторів народні депутати Микола Стефанчук, Іван Калаур, Олександр Мережко, Михайло Радуцький та інші.
Зокрема, пропонується змінити статтю 268 ЦК, за якою позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
А саме, встановити, що позовна давність не поширюється лише на майнові вимоги, а що стосується моральної шкоди – то тут вже буде діяти обмеження за строком для подання позову.
Також у Кодексі законів про працю депутати пропонують виписати, що наявність встановленої належним чином вини працівника виключає стягнення моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю працівника, на його користь або на користь осіб, визначених цивільним законодавством.
Як вказують автори, є проблема зі стягненням з роботодавця моральної шкоди за ушкодження здоров’я працівника (нещасні випадки, що визнаються пов’язаними з виробництвом) за відсутності вини роботодавця, встановленої у визначеному порядку.
Позиція судів при цьому полягає в обґрунтуванні покладення обов’язку з відшкодування моральної шкоди за рахунок роботодавця, лише на підставі зв’язку нещасних випадків з виробництвом, не беручи до уваги відсутність винних осіб.
«Водночас важливе правове значення для таких відносин має наявність чи відсутність вини саме працівника, що має бути урегульоване на нормативному рівні та впливати на можливість стягнення з роботодавця моральної шкоди за ушкодження здоров’я працівника. За таких обставин пропонується встановити, що моральна шкода не відшкодовується на користь самого працівника або осіб, визначених цивільним законодавством, за наявності вини виключно потерпілого працівника в настанні нещасного випадку на виробництві» - зазначають депутати.
«Проведений аналіз практики застосування інституту відшкодування моральної шкоди у сфері трудових правовідносин виявив проблеми, що істотно порушують права та інтереси роботодавців та негативно впливають на забезпечення справедливого балансу інтересів працівників та роботодавців у зазначеній сфері.
Йдеться, зокрема, про відсутність обмежень строку позовної давності за вимогами про відшкодуванню моральної шкоди.
А це, у свою чергу, дає необґрунтовану можливість особам позиватись до підприємства, з яким позивачі в окремих випадках навіть не перебували у тривалих трудових відносинах» - вказують народні обранці.
При цьому у ст. 257 Цивільного кодексу, на їх думку, встановлений достатній за тривалістю строк позовної давності – три роки, протягом якого особа має правову можливість заявити вимогу про відшкодування завданої їй моральної шкоди.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
