Як раніше писала «Судово-юридична газета», у Верховній Раді на виконання вимог Міжнародного валютного фонду було зареєстровано законопроекти про засади створення нового вищого спецсуду спеціально під розгляд справ щодо оскарження результатів конкурсів на посади очільників НАБУ, САП і НАЗК, результатів аудиту НАБУ, а також щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерств, Національного банку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.
Перший проект 12206 щодо порядку створення Вищого суду з публічно-правових спорів подав заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець.
Згодом другий альтернативний законопроект щодо створення Вищого спеціалізованого адміністративного суду 12206-1 вніс Кабмін в особі віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції – міністра юстиції Ольги Стефанішиної. Різниця між цими проектами полягає у назві суду, строках роботи Експертної ради (3 чи 6 років), яка перевірятиме доброчесність кандидатів до нового спецсуду і у тому, що проект Андрія Мотовиловця дає кандидатам шанс «подолати вето» Експертної ради на спільному засіданні з ВККС, а законопроект Мінюсту такого шансу не дає. Сам же порядок утворення Експертної ради не відрізняється (3 члени від РСУ, 3 члени від «міжнародників»).
Обидва проекти не пропонують, аби кандидатів до нового спецсуду оцінювала Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), яка наразі задіяна в процесі відбору суддів Вищого антикорупційного суду і повноваження якої нещодавно продовжили законом до весни 2026 року. Хоча саме про модель ГРМЕ за аналогією з ВАКС йдеться у Меморандумі з МВФ.
Нагадаємо, МВФ вимагає прийняття закону про новий спецсуд до кінця грудня 2024 року.
А вперше публічно згадка про необхідність створення в Україні суду на зразок Вищого адміністративного суду з’явилася у «Плані реформ від Білого дому», надісланого заступником радника Білого дому Майком Пайлом на Координаційну платформу донорів.
Що пропонує Денис Маслов
У законопроекті 12206-2, який вніс голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, депутат від «Слуги народу» Денис Маслов, пропонується вже третя версія назви нового суду – Вищий адміністративний суд. Нагадаємо, що в Україні до 2017 року працював Вищий адміністративний суд України (ВАСУ), доки не було вирішено його ліквідувати і створити новий Верховний Суд. Але у разі прийняття законопроекту ці суди будуть схожі лише за назвою.
Денис Маслов в своєму проекті також не пропонує застосовувати модель ГРМЕ, як того вимагає МВФ.
Так, за моделлю, пропонованою Денисом Масловим, як і в інших проектах, членів Експертної ради пропонується вибирати «три на три»: 3 особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, і 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Єдина різниця – РСУ має обрати членів з числа суддів чи суддів у відставці.
Більш того, на відміну від двох інших проектів, Денис Маслов пропонує взагалі заборонити, щоб членами Експертної ради могли стати члени Громадської ради міжнародних експертів.
«Членом Експертної ради не може бути особа, яка була чи є членом Громадської ради міжнародних експертів, Етичної ради, Конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Дорадчої групи експертів» - зазначено у законопроекті.
Тобто, міжнародним організаціям доведеться підшукати нових експертів.
Хто зможе стати суддею ВАС
Маслов пропонує, аби суддею Вищого адміністративного суду могла стати особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у ВАС, а також відповідає одній із таких вимог:
- має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років;
- має стаж роботи на посадах державної служби категорії «А», «Б» в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше 7 років;
- має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у публічно-правових спорах в адміністративних судах щонайменше 7 років;
- має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше 7 років;
- має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 – 4 цієї частини, щонайменше сім років.
Висновок про попередню невідповідність можна подолати
Конкурс до ВАС має бути оголошено ВККС протягом місяця з дня набрання чинності законом щодо утворення ВАС.
Строк повноважень Експертної ради пропонується встановити в 3 роки. Після цього її повноваження перейдуть до ГРД.
Експертна рада вважається утвореною та розпочинає діяльність, за умови призначення щонайменше 4 її членів. Її засідання є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 4 члена. Члени можуть працювати віддалено. Їм надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів, досьє кандидатів на посаду судді ВАС, а також суддівського досьє суддів, які беруть участь у конкурсі.
Висновок Експертної ради про попередню невідповідність кандидата на посаду судді ВАС критеріям доброчесності та/або професійної компетентності є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж 4 члени Експертної ради. Цей висновок повинен бути вмотивованим.
У разі ухвалення Експертною радою висновку про попередню невідповідність кандидата, або якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» Експертна рада не змогла ухвалити такий висновок, питання відповідності кандидата на посаду судді ВАС критерію доброчесності та/або професійної компетентності розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККС та Експертної ради.
Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям ухвалюється більшістю від спільного складу ВККС та Експертної ради, за умови, що за нього проголосували більше половини членів Експертної ради. Тобто, наприклад, кандидат пройде далі, якщо рішення підтримали 3 члени Експертної ради від РСУ та один член від «міжнародників».
У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.
ВАС розпочинає роботу за умови призначення щонайменше половини суддів ВАС.
Які справи буде розглядати
Третій законопроект пропонує, що Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи:
- щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, встановлених частиною 2 (тобто, крім справ, які підсудні Шостому апеляційному адмінсуду), частиною 5 (тобто, крім справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції) статті 22 КАСУ та ч. 1 статті 27 КАСУ (тобто, крім адміністративних справ, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, і які будуть вирішуватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ)
- адміністративні справи за позовом АМКУ у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;
- адміністративні справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа;
- про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
- щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника САП, Комісії з проведення аудиту САП;
- щодо оскарження рішень комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України, Комісії з проведення аудиту НАБУ;
- щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з відбору на посаду голови НАЗК;
- щодо оскарження рішень конкурсної комісії з відбору на посаду голови АРМА;
- про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів (КДКП).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
