У випадку, коли платник податків через наслідки бойових дій зазнав значних матеріальних втрат, що унеможливили своєчасне виконання податкових обов’язків, податковий орган зобов’язаний належним чином розглянути обставини форс-мажору та надати можливість платнику подати додаткові документи для підтвердження цих обставин.
Недотримання процедурних вимог, зокрема, відсутність попереднього рішення та ненадання можливості доповнити документи, призводить до визнання рішення податкового органу протиправним та його скасування.
На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 7 листопада 2024 року по справі № 520/5995/23.
Обставини справи
У березні 2022 року, внаслідок бойових дій та обстрілів Харкова, ТОВ зазнало значних матеріальних втрат — було знищено первинну документацію, сервери та програмне забезпечення. Це унеможливило своєчасне виконання податкових обов’язків, зокрема реєстрацію податкових накладних та подання звітності.
29 вересня 2022 року платник подав заяву до податкового органу про неможливість виконання податкових обов’язків через форс-мажорні обставини, надавши документи, що підтверджують ці обставини, зокрема акти про пожежі та відсутність доступу до документів.
Водночас податковий орган не визнав ці обставини підставою для звільнення від відповідальності за невиконання податкових обов’язків і ухвалив рішення, згідно з яким ТОВ могло виконати свої податкові зобов’язання.
За результатами камеральної перевірки податковий орган, згідно з податковим повідомленням-рішенням, застосував до товариства штраф на суму ПДВ понад 21 мільйон гривень за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі.
ТОВ оскаржило ці рішення, зазначивши, що виконати податкові зобов’язання було неможливо через обставини, пов’язані з бойовими діями, знищенням документації та серверного обладнання, обмеженим доступом до приміщень і перебоями в електропостачанні та інтернет-зв’язку. Товариство вказало на протиправність рішення податкового органу, оскільки той не прийняв попереднього рішення, як того вимагає Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року №225, а відразу ухвалив остаточне рішення по суті.
На думку платника, камеральна перевірка була проведена до граничного строку подання заяви, а рішення податкового органу було прийняте з порушенням строків, передбачених Податковим кодексом.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 17 серпня 2023 року відмовив у задоволенні позову, вказавши, що позивач не надав документів, що відповідають вимогам Порядку №225, і не довів неможливість виконання податкових обов’язків. Суд також зазначив, що платник податків мав можливість своєчасно виконати податкові зобов’язання, а отже, рішення податкового органу було правомірним.
Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення першої інстанції, визнавши рішення податкового органу протиправними та скасувавши їх. Зокрема, суд зазначив, що податковий орган не здійснив попередню перевірку документів позивача, що є порушенням вимог Порядку №225.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд визнав необхідним змінити постанову Другого апеляційного адміністративного суду, виклавши її мотивувальну частину в новій редакції. Резолютивну частину рішення було доповнено абзацом, який зобов’язує Північне міжрегіональне управління ДПС повторно розглянути заяву платника від 29 вересня 2022 року про неможливість виконання податкового обов’язку з урахуванням висновків, викладених судом. В іншій частині постанова апеляційного суду була залишена без змін.
Як вказав Верховний Суд, метою затвердження Порядку №225 є забезпечення захисту платників податків, які через збройну агресію РФ не можуть виконати свої податкові обов’язки, від негативних наслідків несвоєчасного подання звітності та сплати податків. Платник податків повинен надати вичерпний перелік документів, що підтверджують відсутність можливості своєчасного виконання свого податкового обов’язку.
Контролюючий орган має встановити причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорними обставинами і неможливістю виконання податкових обов’язків. Якщо надані документи підтверджують цей зв’язок, орган має прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку без прийняття попереднього рішення. Якщо ж документів недостатньо, контролюючий орган повинен винести попереднє рішення з пропозицією подати додаткові документи протягом 10 календарних днів. У разі порушення процедури, зокрема неприйняття попереднього рішення, платник позбавляється можливості надати додаткові документи, що є підставою для визнання рішення контролюючого органу протиправним.
У цій справі контролюючий орган відразу відмовив у задоволенні заяви без пропозиції подати додаткові документи, що порушило права позивача і стало підставою для скасування рішення через порушення процедури.
Суд також наголосив, що рішення органів державної влади мають відповідати вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема бути прийнятими у межах повноважень, обґрунтовано, пропорційно та своєчасно, з урахуванням усіх обставин справи та прав особи на участь у процесі. У випадках розгляду заяв щодо неможливості виконання податкових обов’язків через наслідки збройної агресії, контролюючий орган зобов’язаний досліджувати причинно-наслідковий зв’язок між заявленими обставинами та об’єктивною можливістю виконання податкового обов’язку. Ухвалене рішення має містити чітке обґрунтування та послідовну оцінку представлених доказів.
На прикладі справи за позовом ТОВ, рішення контролюючого органу, яке базується виключно на висновку про загальне виконання платником податків обов’язків без врахування їх своєчасності та обставин, що унеможливлювали таке виконання, є необґрунтованим. Контролюючий орган не дослідив доказів, наданих платником, та не надав платнику можливості доповнити їх, що суперечить принципу добросовісності та обґрунтованості.
Таким чином, Верховний Суд встановив, що належним чином мотивоване рішення має враховувати всі обставини справи, оцінювати їх у контексті чинного законодавства та надавати особі можливість долучати додаткові документи у разі недостатності доказів. В іншому випадку такі рішення підлягають скасуванню як необґрунтовані.
Ураховуючи викладені обставини справи, Верховний Суд дійшов висновку, що питання правомірності прийняття рішення про можливість ТОВ виконати свої податкові зобов’язання, має безпосередній вплив на правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення. У разі скасування рішення, визнаного протиправним з огляду на порушення процедури розгляду заяви платника, та неналежну оцінку наданих доказів, податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
