Висновок спеціаліста у розумінні ст. 298-1 КПК не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК обставини, які підлягають доказуванню. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 7 листопада 2024 року по справі №344/8350/22.
Обставини справи
Водій, керуючи технічно справним службовим автомобілем, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклістом.
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим та засудили водія за ч. 2 ст. 286 КК.
У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що місцевий суд, при ухваленні вироку, не надав жодної оцінки висновку спеціаліста під назвою «Письмова консультація». Захисник вказував, що під час апеляційного розгляду ставив питання про повторне дослідження цього висновку, однак суд йому відмовив.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд ВС залишив без змін ухвалу апеляційного суду.
Як вказав ККС ВС, однією із засад кримінального провадження, закріпленою у пункті 15 частини 1 статті 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно з частиною 2 статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Тобто обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, можуть бути встановлені на підставі доказів, отриманих з цих джерел, зокрема, висновків експерта.
Законодавець, передбачивши у частині 2 статті 101 КПК право сторони захисту надати суду висновок експерта, тим самим передбачив і обов`язок суду його розглянути у сукупності з іншими доказами.
Колегія суддів зазначає, що експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (частина 1 статті 69 КПК). Експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності -роз`яснити його; прибути до суду і дати відповіді на запитання під час допиту (пункти 1, 2 частини 5 статті 69 КПК).
Висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Водночас приписи статті 101 КПК не стосуються висновку спеціаліста чи письмових консультацій особи, яка володіє спеціальними знаннями.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 71 КПК (в редакції Закону від 15 березня 2022 року № 2137-IX, чинній на момент надання стороною захисту документа) спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Спеціаліст має право надавати висновки з питань, що належать до сфери його знань, під час досудового розслідування кримінальних проступків, у тому числі у випадках, передбачених частиною 3 статті 214 КПК. Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз`ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань. Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз`яснень.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження , сторона захисту в суді першої інстанції заявила клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження письмової консультації спеціаліста автотехніка від 17 липня 2023 року, наданого у відповідь на лист захисника, у якому, серед інших, ставились питання щодо причин настання дорожньо-транспортної пригоди.
Із системного аналізу норм статей 84, 298-1 КПК випливає, що висновок спеціаліста у розумінні абзацу 2 частини 1 статті 298-1 КПК не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а відтак не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачені частиною 1 статті 91 КПК.
Наведене вище узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Разом з тим, у цій справі сторона захисту не залучила експерта, у порядку передбаченому статтею 243 КПК, для проведення необхідної, на її погляд, експертизи, з метою отримання та подання суду висновку експерта (частина 3 статті 93, частина 2 статті 101 КПК).
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про дотримання місцевим судом вимог статей 10, 22 КПК та створенням ним необхідних умов для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав.
Разом з тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», 25 жовтня 2024 року набув чинності закон №4009-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо оптимізації діяльності спеціалістів у кримінальному провадженні».
Відповідно до нього довідки та «інші документи» спеціалістів стануть доказами у кримінальних справах. У тому числі, замість висновку експерта будуть використовувати довідки спеціаліста стосовно зброї, вибухівки, наркотиків тощо. Відповідний законопроект 10075 ухвалила Верховна Рада 9 жовтня. Депутати аргументували прийняття закону необхідністю «прискорити процеси розслідування» і тим, що експерти, які проводять судово-медичні, імунологічні, цитологічні, генетичні, балістичні, вибухотехнічні та інші експертизи, «завантажені».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
