Як раніше писала «Судово-юридична газета», 14 січня прийняла Верховна Рада прийняла в цілому як закон законопроект 11321, за яким онлайн-медіа звільнятимуть від відповідальності за негативні коментарі читачів, у тому числі, які містять негативну інформацію стосовно посадовців, якщо ЗМІ видалять їх впродовж 3 робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради або ухвали про відкриття відповідного провадження судом (додано норму про ухвалу суду про відкриття провадження). Ініціатором законопроекту виступив голова Комітету ВР з питань свободи слова, народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин.
Норма статті 117 закону про медіа, яка вимагала видаляти негативні коментарі читачів і раніше викликала питання, втім, для ініціювання цього питання потрібен був припис Нацради, яка все ж таки є регулятором в сфері медіа, і до внесення припису має вирішити, чи дійсно коментар містить недостовірну інформацію.
Після змін буде достатньо відкриття провадження судом, тобто, щоб уникнути відповідальності, медіа повинно буде видалити коментар ще до розгляду судом справи по суті і до встановлення недостовірності інформації, що міститься в коментарі.
При цьому слід зауважити, що відповідно до судової практики недостовірною може вважатися будь-яка негативна інформація, доки не доведено протилежне.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №905/902/20 наголосила, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Як зазначила ВП ВС, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 статті 277 ЦК).
Отже, до прикладу, посадовець, який вважає, що читач поширив стосовно нього недостовірну інформацію у коментарях, може звернутися до суду, суд просто відкриє провадження, і цього моменту у ЗМІ буде 3 дні, аби видалити коментар.
Нагадаємо, що ухвала про відкриття провадження – це не рішення по суті, це лише прийняття вимог особи до розгляду. Вже у процесі розгляду справи, згодом, може бути встановлено, чи мала місце «недостовірність».
Звідси, виникає питання, який штат має тримати медіа, аби відслідковувати усі коментарі усіх читачів в усіх соціальних мережах і перевіряти їх зміст на достовірність. Наприклад, якщо читач буде стверджувати про корупцію певного посадовця, чи має в такому разі ЗМІ проводити окреме журналістське розслідування стосовно цих даних, чи просто повинно «автоматом» видаляти усі подібні коментарі, аби уникнути відповідальності.
І якщо таке медіа буде видаляти усі коментарі з негативом, аби уникнути покарання, про яку свободу слова в такому разі може йтися?
Автор законопроекту і цієї норми, народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин пояснив суть прийнятих за його ініціативою змін і підкреслив, що законопроект схвалено грантовими організаціями. Він зазначив наступне.
«Пояснюю на пальцях. До прийняття законопроекту. На медіа згідно «Закону про медіа» можна звернутися до Нацради або подати до суду за поширення недостовірної інформації, якщо якийсь акаунт лишив під їхнім матеріалом коментар відповідного змісту. Суд — це купа часу і витрат, а також загроза для іміджу ЗМІ.
ПІСЛЯ прийняття законопроекту. У випадку відкриття судового провадження та отримання від суду аргументованого рішення щодо матеріалу який порушує «Закон про медіа» (слід ще раз зазначити, що ухвала про відкриття провадження може не містити аргументації стосовно порушення, адже це просто ухвала про відкриття провадження, тобто, прийняття до розгляду, без рішення вимог по суті – прим. ред.) медіа самостійно може вирішити, що робити далі з коментарем якого це рішення стосується. ЗМІ може або видалити такий коментар впродовж трьох днів після отримання інформації від суду і не нести за це відповідальності, або, поділяючи позицію коментатора, залишити коментар і захищати свою позицію в суді.
Також законопроектом ми звільняємо від відповідальності медіа за переказ висловів чиновників, а не пряме їхнє цитування. Зараз медіа реально можуть постраждати від позовів, якщо не процитують особу прямо, а передадуть слова. Хоча суть не змінюється. Натомість ми пропонуємо ЗМІ полегшити спосіб донесення інформації, аби можна було непрямою мовою переказати суть висловлювання публічної людини» - підкреслив Юрчишин.
Таким чином, завдяки законопроекту Ярослава Юрчишина, тепер за недослівне цитування чиновників журналісти не нестимуть відповідальності.
Крім того, Ярослав Юрчишин згадав, що законопроект підтримала низка організацій, які працюють за фінансування іноземних донорів та міжнародних партнерів.
Нагадаємо, що низка цих же організацій разом з Ярославом Юрчишиним в 2024 році ініціювали питання стосовно заборони Telegram в Україні.
Також нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», новим законом вимоги щодо інформації, яку мають право поширювати працівники ЗМІ, які мають трудові відносини зі своїми ЗМІ, поширили на журналістів, які працюють із ЗМІ за цивільними договорами як ФОП.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
