Верховний Суд розглянув касаційну скаргу територіального органу Держпраці на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими було задоволено позов Товариства та скасовано накладений на нього штраф.
Суть спору полягала в тому, що Держпраці склало акт про неможливість проведення перевірки через відсутність керівника підприємства за юридичною адресою. На підставі цього акта було винесено постанову про накладення штрафу за перешкоджання перевірці. Позивач оскаржив цю постанову, зазначивши, що ані законодавство, ані відповідні нормативні акти не передбачають можливості накладення штрафу на такій підставі.
Суд першої інстанції задовольнив позов, встановивши, що на момент виникнення спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21 серпня 2019 року №823, яка раніше регулювала процедуру перевірок, втратила чинність. Відповідно, підлягав застосуванню Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2001 року №509, який не передбачав складання акта про неможливість перевірки як підстави для застосування санкцій. Суд апеляційної інстанції погодився з цими висновками.
Верховний Суд підтримав позицію судів попередніх інстанцій в частині того, що штраф за перешкоджання перевірці може накладатися лише у випадках доведеного умисного створення перешкод для її проведення. Відсутність керівника на робочому місці не є достатньою підставою для визнання підприємства таким, що ухиляється від перевірки, особливо з огляду на те, що комерційний директор підприємства надав інформацію щодо місцезнаходження генерального директора.
Суд також зазначив, що згідно з принципом правової визначеності органи державного контролю повинні діяти в межах чітко визначених законодавством процедур. У зв’язку з відсутністю належної правової підстави для винесення спірної постанови, Верховний Суд залишив у силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги Держпраці.
У цій справі Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що накладення штрафу за перешкоджання проведенню перевірки можливе лише у випадку доведеного наміру ухилення від одержання повідомлення про проведення перевірки або вчинення інших недобросовісних дій, які дають підстави стверджувати про створення суб’єктом господарювання перешкод для проведення перевірки контролюючими органами. Фактична відсутність посадових осіб підприємства на момент перевірки без встановлених обставин навмисного недопуску не може бути підставою для притягнення до відповідальності.
Постанова Верховного Суду від 23 січня 2025 року у справі № 240/32993/23 (адміністративне провадження № К/990/22093/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
