У жовтні 2024 року чоловік звернувся до суду з позовом до ТЦК, в якому просив скасувати постанову ТЦК про адміністративне правопорушення від 1.10.2024 року за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією чоловіку встановлена ІІІ група інвалідності з 16.03.2023.
28.03.2024 ТЦК надав відповідь позивачу, за якою він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, як особа з інвалідністю ІІІ групи «до 28.09.2024 року або до моменту внесення змін у законодавство».
Чоловік прибув до ТЦК для отримання довідки про надання відстрочки, яка 26.09.2024 видана з підстав пункту 2 частини 1 статті Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - «Визнані в установленому порядку особами з інвалідністю» на строк до 9.11.2024.
1.10.2024 начальником відділення ТЦК складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що 1 жовтня 2024 р., громадянин, будучи військовозобов`язаним, порушив правила військового обліку, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
У той же день, 1.10.2024, начальником ТЦК винесено постанову, згідно якої установлено, що позивач своїми діями вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався.
Не погодившись із даною постановою про адміністративне правопорушення позивач звернувся до суду щодо її скасування.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Чоловік подав апеляційну скаргу.
Що вирішив апеляційний адміністративний суд
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2025 року по справі №347/2463/24 дійшла висновку, що апеляційна скарга чоловіка підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Системний аналіз законодавства дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, вина позивача підтверджується лише протоколом про адміністративне правопорушення від 1.10.2024, і до якого будь-яких доказів не подано.
Відповідач до суду подав витяг із системи «Оберіг» стосовно позивача із зазначенням, що інформація відсутня, також від руки написано - «дані не оновлено».
Довідкою до акту огляду МСЕК підтверджується, що позивачу встановлена ІІІ група з 16.03.2023.
28.03.2024 ТЦК надав відповідь позивачу згідно якої його повідомлено, що він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, як особа з інвалідністю ІІІ групи до 28.09.2024 року або до моменту внесення змін у законодавство».
Також суд вказав, що окрім неврахування наявності у позивача інвалідності і дійсної відстрочки, ТЦК не врахував наявність у дружини позивача ІІІ групи інвалідності на строк до 22.03.2025 і призначення допомоги на дитину з інвалідністю.
Тому колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах є пом`якшуючі обставини, які не оцінені відповідачем.
Крім того, відповідач до суду подав витяг із системи «Оберіг» по позивачу із відсутньою інформацією про наявність відстрочки.
Судом враховується, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в порушення вимог статті 245 КУпАП, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, не доведена в повному обсязі належними і достовірними доказами, а тому виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
