Верховна Рада незабаром може повернутися до розгляду законопроектів щодо скасування норми КПК про можливість автоматично закрити кримінальну справу через те, що строк, відведений органам досудового розслідування на її розслідування, сплив.
Наразі, якщо після повідомлення особі про підозру завершився визначений КПК строк і справа не передана до суду – провадження закривається. Але відповідні органи, зокрема, з антикорупційної інфраструктури, не завжди встигають вкластися у відведені строки. Тож, у Раді почали з’являтися різні ініціативи, аби цю ситуацію «виправити».
Втім, як писала «Судово-юридична газета», у січні 2025 року Верховна Рада не включила до порядку денного законопроекти про скасування спливу строків досудового розслідування як підстави для закриття кримінальних проваджень.
До цього бізнес-асоціації оприлюднили спільну заяву щодо законопроектів 12367 та альтернативних йому 12367-1, 12367-2, 12367-3, вказавши, що запропоновані зміни містять ризики паралізації та блокування господарської і комерційної діяльності через слідчі дії і затягування строків.
Адже зміни у разі ухвалення торкнуться всього КПК, тобто, усіх справ, а не лише справ корупціонерів.
Разом з тим, необхідність змін до КПК записали у різних документах міжнародні донори України.
Наприклад, раніше серед необхідних реформ МВФ у меморандумі визначило – прийняття закону, яким скасовуються строки досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, передача повноважень слідчих суддів продовжувати строки досудового розслідування – до прокурорів, а також закону про створення з вирішальною роллю іноземних експертів нового спеціалізованого адміністративного суду, куди будуть оскаржуватися рішення конкурсних комісій щодо відбору очільників НАБУ, НАЗК, САП тощо. Наразі засади створення такого суду (СОАС та СААС) вже визначені, а от стосовно строків – поки МВФ чекає виконання українською владою своїх вимог.
Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з місією МВФ, і під час зустрічі сторони обговорили перебіг восьмого перегляду програми EFF, за результатами якого Україна розраховує отримати черговий транш у розмірі близько 500 млн доларів.
Відповідні зміни щодо скасування строків передбачені також і у Дорожній карті з питань верховенства права, яку нещодавно схвалив уряд і яка потрібна для подальших перемовин з ЄС. Тому для продовження іноземного фінансування якісь зміни, вочевидь, будуть прийняті.
28 травня відбулася фахова дискусія щодо реформування підходів до обчислення строків досудового розслідування за участі віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції — міністра юстиції Ольги Стефанішиної та її заступника Олександра Банчука.
Центральною темою стали згадані законопроекти, які пропонують змінити механізми обрахунку та продовження строків слідства.
Як вказали у Мін’юсті, «питання реформування цієї сфери залишається пріоритетним у діалозі з ЄС, МВФ та країнами G7 у межах виконання зобов’язань України щодо верховенства права».
«Ми маємо знайти рішення, яке забезпечить належний баланс між ефективністю розслідування та дотриманням прав людини — і при цьому відповідатиме європейським підходам. Саме тому сьогоднішня дискусія є надважливою на шляху до забезпечення справедливого правосуддя», — зазначила Ольга Стефанішина.
«Це одне з тих питань, де не існує ідеального рішення. У суспільстві є різні — іноді протилежні — позиції. Але саме тому ми маємо вести відкритий діалог і шукати збалансоване рішення, яке врахує як європейські стандарти, так і українські реалії правозастосування», — зазначив заступник Олександр Банчук.
Публічну підтримку урядовому законопроекту 12367 висловив голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. «Ми підтримуємо урядовий законопроект, як збалансований компроміс», — зазначив він.
Нагадаємо, окрім виключення зі статті 284 КПК такої підстави для закриття кримінального провадження, як закінчення строків досудового розслідування, визначених статтею 219 КПК після повідомлення особі про підозру, законопроектом Мін’юсту пропонується надати можливість прокурору продовжувати строк досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину до 6 місяців.
«Судово-юридична газета» раніше детально аналізувала цей законопроект 12367.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.