Група народних депутатів, серед яких голова Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Олександр Завітневич, а також Федір Веніславський, Роман Костенко та інші зареєстрували у парламенті законопроект 13353 щодо удосконалення окремих питань діяльності Служби безпеки України.
Зокрема, пропонується збільшити чисельність СБУ шляхом внесення змін до статті 2 Закону «Про загальну структуру і чисельність СБУ».
А саме, передбачити, що загальна чисельність СБУ становить 37 000 осіб (за чинною нормою – 27 000), з яких чисельність підрозділу СБУ, що здійснює оперативну-бойову діяльність та спеціальні заходи (Центр спеціальних операцій «А») становить 10 000 осіб, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) – 41 000 осіб (за чинною нормою – 31 000), з яких чисельність підрозділу СБУ, що здійснює оперативну-бойову діяльність та спеціальні заходи (Центр спеціальних операцій «А») становить 10 000 осіб, а на період дії воєнного стану – у кількості згідно з Мобілізаційним планом на особливий період, при цьому чисельність підрозділу СБУ, що здійснює оперативну-бойову діяльність та спеціальні заходи (Центр спеціальних операцій «А») у період дії воєнного стану повинна становити не менше 10 000 осіб.
Окрім цього пропонується замінити назву функціонального підрозділу «боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів» на «здійснення оперативно-бойової діяльності та спеціальних заходів (Центр спеціальних операцій «А» )».
Як вказують депутати, загрози нацбезпеці змінюються. У зв’язку з цим є необхідність збільшення чисельності СБУ, зокрема оперативно-бойових підрозділів. Збільшення загальної чисельності СБУ (в мирний час та особливий період) також дозволить зберегти особовий склад, та сприятиме ефективній протидії СБУ наявним і новим загрозам державній безпеці у післявоєнний період.
Крім цього, статтю 25 закону про СБУ пропонується доповнити новою нормою, за якою військовослужбовці СБУ під час проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також при виконанні завдань щодо участі в обороні держави мають право використовувати і застосовувати зброю та бойову техніку в установлених для з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках.
Також автори зазначають, що згідно з ч. 2 статті 1 Закону «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» одним із функціональних підрозділів Центрального управління СБУ є підрозділ боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів.
Відповідно до Організаційної структури СБУ – це Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів, відомий у суспільстві та серед військовослужбовців як «Центр спеціальних операцій «А».
Офіційна назва підрозділу охоплює лише два завдання – боротьба з тероризмом та забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та працівників правоохоронних органів.
Водночас, починаючи з 2022 року, ключовим напрямком оперативно-бойової діяльності Центру спеціальних операцій «А» є виконання завдань щодо здійснення заходів правового режиму воєнного стану, безпосередня участь спільно із складовими Сил оборони у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Забезпечення безпеки працівників осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та працівників правоохоронних органів реалізовується Центром спеціальних операцій «А» шляхом здійснення спеціальних заходів, визначених Законами «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».
Законопроектом пропонується змінити назву «боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів» на «здійснення оперативно-бойової діяльності та спеціальних заходів (Центр спеціальних операцій «А»), з подальшим внесенням відповідних змін до Указу Президента.
Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, на думку депутатів, фінансування виплат може бути здійснено в межах видатків, передбачених для фінансування сектору безпеки та оборони шляхом їх коригування під час уточнення бюджетних показників.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», народні депутати на чолі з головою Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександром Завітневичем також внесли законопроект 13346, за яким військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, направлені з одного військового формування до іншого, у разі відмови укласти контракт у військовому формуванні, до якого прибули, будуть вважатися мобілізованими.
Як зазначають автори, наразі актуальним є питання комплектування сил оборони, у тому числі за рахунок направлення військовослужбовців розвідувального органу чи СБУ до ЗСУ та інших військових формувань.
Законом від 11 квітня 2024 року 3633-ІХ передбачено направлення військовослужбовців для подальшого проходження військової служби з розвідувального органу чи СБУ до ЗСУ та інших військових формувань за погодженням між розвідувальним органом чи СБУ та відповідним військовим формуванням з виключенням із списків особового складу розвідувального органу чи СБУ, з якого вибули, та включенням до списку особового складу формування, до якого прибули, з подальшою перепідготовкою.
Водночас, існує прогалина у законодавстві зокрема в частині відсутності юридично визначених механізмів зміни виду військової служби після переведення військовослужбовців із згаданих органів до Збройних Сил та інших військових формувань, що, у свою чергу, унеможливлює реалізації запроваджених Законом 3633-ІХ процедур.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
