Закриття кримінального провадження в частині вчинення особою тяжкого умисного суспільно небезпечного діяння не є підставою для зміни виду застосованих примусових заходів медичного характеру, якщо особа, яка страждає на психічний розлад, вчинила інші суспільно небезпечні діяння (проступки, нетяжкі злочини), які пов’язані з посяганням на здоров’я потерпілої та становлять для неї загрозу.
На це вказав Верховний Суд у постанові від 9 квітня 2025 року по справі 333/11505/23.
Позиції судів
Суди попередніх інстанцій застосували до особи примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом за вчинення нею суспільно небезпечних діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 4 ст. 185, ст. 390-1 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який має зворотну дію в часі, виключає суспільну небезпечність діяння особи за ч. 4 ст. 185 КК, отже кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю.
Решта суспільно небезпечних діянь, вчинених особою, є проступками та нетяжкими злочинами, з огляду на що вважав за можливе застосувати до особи примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Позиція ККС ВС
ККС ВС рішення судів попередніх інстанцій змінено, закрито кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК в частині вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
При цьому ККС ВС вказав, що обґрунтовуючи застосування до особи примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації її до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, суди попередніх інстанцій виходили із того, що оскільки особа страждає на розлад психічної діяльності – гострий органічний шизофреноподібний розлад та вчинила суспільно небезпечні діяння, які хоч і не пов’язані із посяганням на життя іншої особи, однак пов’язані з посяганням на здоров’я потерпілої та становлять загрозу для останньої, то вимога сторони захисту про застосування до особи примусових заходів у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом є безпідставною.
Тож закриття кримінального провадження в частині вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, суттєво не впливає на визначений їй вид примусових заходів медичного характеру та не свідчить про істотну диспропорцію між визначеним судами видом таких заходів та характером захворювання, тяжкістю вчиненого діяння, а також ступенем небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.
ККС вказав, що суди попередніх інстанцій за результатом судового розгляду, встановивши всі фактичні обставини всіх суспільно небезпечних діянь, які не оспорюються стороною захисту, взяв до уваги висновок судово-психіатричної експертизи та дійшов обґрунтованого переконання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно особи у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
