Товариство (позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (відповідач) та Державна установа (третя особа). Позивач вимагав скасувати розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації в частині надання третій особі земельної ділянки державної власності, а також визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію цієї земельної ділянки. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка необхідна йому для користування надрами відповідно до отриманого спеціального дозволу, тоді як третя особа не є надрокористувачем.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року позов було задоволено повністю. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, погодивши раніше надання надр у користування позивачу, передав земельну ділянку третій особі, яка не є надрокористувачем. Крім того, позивач, отримавши дозвіл на користування надрами, не мав можливості реалізувати своє право через відсутність у користуванні відповідної земельної ділянки.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року рішення суду першої інстанції було скасовано, і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження (30 червня 2020 року) позивач ще не набув статусу користувача надр, оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами був виданий йому лише 28 жовтня 2021 року.
Товариство подало касаційну скаргу з вимогою скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Позивач стверджував, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 18-1 Кодексу України про надра, оскільки земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр. Також, на думку позивача, передання земельних ділянок особам, які не є користувачами надр, можливе лише в оренду або на інших строкових правах і лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, ухвалив залишити останню без задоволення, а постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року без змін.
Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Суд касаційної інстанції зазначив, що права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами. Оскільки позивач отримав такий дозвіл лише 28 жовтня 2021 року, тобто після прийняття оскаржуваного розпорядження (30 червня 2020 року), він не мав статусу користувача надр на момент прийняття цього розпорядження.
Верховний Суд також наголосив, що положення статті 18-1 Кодексу України про надра, які встановлюють особливості розпорядження земельними ділянками, де знаходяться корисні копалини, застосовуються виключно у випадках, коли спеціальний дозвіл на користування надрами надано за результатами аукціону чи конкурсу. Оскільки позивач звернувся за отриманням спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (в позааукціонному порядку), дія статті 18-1 Кодексу України про надра не поширюється на правовідносини, що виникли у цій справі.
Суд також зазначив, що чинне законодавство передбачає спеціальний механізм примусового вилучення земельних ділянок державної або комунальної власності з постійного користування для цілей видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Такий механізм може бути застосований за наявності у відповідної особи чинного спеціального дозволу на користування надрами та за умови дотримання відповідної процедури, передбаченої Земельним кодексом України.
Основні правові висновки Верховного Суду:
- Норми статті 18-1 Кодексу України про надра, що регулюють спеціальний порядок розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності, застосовуються виключно у випадках, коли суб`єкт господарювання вже набув статусу користувача надр (після одержання спеціального дозволу) і цей дозвіл надано за результатами аукціону або конкурсу. Дія цієї статті не поширюється на осіб, яким спеціальний дозвіл було надано в позааукціонному порядку.
- Правовий статус особи, яка отримала лише погодження органу виконавчої влади на користування надрами та подала заяву до Держгеонадр, але ще не отримала спеціального дозволу, не прирівнюється до статусу користувача надр у розумінні Кодексу України про надра для цілей застосування спеціальних правил розпорядження земельними ділянками.
Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у справі № 200/315/22 (адміністративне провадження № К/990/21415/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
