Фізична особа-підприємець звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ з вимогою визнати протиправною та нечинною главу 3 Розділу І та абзац другий Глави 4 Розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 року № 622.
Так, правоохоронці прийняли рішення про заборону діяльності тиру до отримання дозволу на функціонування, а потім вказали в акті перевірки, що дозвіл на функціонування не отримано, проте тир працює відповідно до постанови Кабміну від 18 березня 2022 року №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 2 липня 2024 року відмовив у задоволенні позову. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 листопада 2024 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Однак Шостий апеляційний адміністративний суд також виніс окрему ухвалу від 19 листопада 2024 року, довівши до відома МВС та Голови Національної поліції про виявлені судом обставини для вжиття заходів реагування. В цій окремій ухвалі апеляційний суд вказав на необхідність застосування правоохоронними органами Інструкції № 622 з урахуванням положень постанови Кабміну від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», яка встановлює, що до завершення дії воєнного стану та протягом 3 місяців після правоохоронні органи не мають повноважень вимагати від суб`єкта господарювання отримання дозвільних документів.
Національна поліція подала касаційну скаргу на окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду. Скаржник стверджував, що суд апеляційної інстанції порушив норми КАСУ та необґрунтовано прийняв окрему ухвалу, фактично дійшовши висновку, що для відкриття та функціонування об`єктів дозвільної системи органів внутрішніх справ відповідно до постанови КМУ № 314 достатньо лише подання декларації про ведення господарської діяльності. Національна поліція України наполягала, що вона не належить до органів, які видають ліцензії та дозволи на здійснення господарської діяльності.
Позивач у відзиві просив залишити окрему ухвалу без змін, посилаючись на те, що скористався декларативною процедурою під час воєнного стану, а Національна поліція України протизаконно втрутилася у його господарську діяльність.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд ухвалив задовольнити касаційну скаргу Національної поліції України та скасувати окрему ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року.
Верховний Суд зазначив, що окрема ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду не відповідає вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги Національної поліції України є обґрунтованими.
Суд наголосив, що окрема ухвала може бути постановлена лише щодо обставин, які встановлені під час розгляду справи, є безспірними та не потребують додаткового доказування. Її мета — реагувати на виявлені порушення, а не вирішувати предмет основного спору.
Верховний Суд встановив, що позов стосувався виключно чинності окремих положень нормативно-правового акта, а не законності дій органу Національної поліції України під час перевірок, складання актів чи опечатування об`єкту дозвільної системи. Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв оскаржувану окрему ухвалу щодо процедурних порушень Сектору контролю за обігом зброї, що не було предметом спору.
Суд підкреслив, що органи Національної поліції мають повноваження контролювати дотримання магазинами з продажу зброї та тирами правил зберігання та використання зброї, а також оглядати приміщення, вилучати предмети та опечатувати об`єкти в разі порушень, які загрожують громадській безпеці. Ці повноваження визначені Законом України «Про національну поліцію» і не обмежуються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Постановляючи окрему ухвалу, суд апеляційної інстанції необґрунтовано вийшов за межі предмета справи.
Основні правові висновки Верховного Суду:
- Окрема ухвала суду може бути постановлена виключно щодо обставин, які були безспірно встановлені під час розгляду справи і стосуються виявлених порушень, а не безпосередньо предмета спору, який вирішується основним судовим рішенням. Вихід суду за межі предмета позову при винесенні окремої ухвали є порушенням норм процесуального права.
- Повноваження Національної поліції щодо контролю за дотриманням вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ, що стосується обігу зброї, її зберігання та використання, а також права оглядати приміщення, вилучати предмети та опечатувати об’єкти у разі виявлення загроз громадській безпеці, є визначеними Законом України «Про національну поліцію» та не обмежуються положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Постанова Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 320/8487/24 (адміністративне провадження № К/990/50965/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
