Добропільська районна державна адміністрація звернулася до апеляційного адміністративного суду, як суду першої інстанції, з позовом до фізичної особи, за участі ТОВ «Ю», про примусове відчуження у державну власність з мотивів суспільної необхідності трьох частин земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, під розміщення об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення (вогнетривких глин).
Позивач вважав, що здійснив всі можливі заходи для проведення переговорів з власником, але відповідач ухилявся від їх проведення, таким чином не надав згоди на викуп земельних ділянок.
Обґрунтовуючи позов, Добропільська РДА зазначила, що запаси вогнетривкої глини майже виснажені, тому її видобуток буде вагомим внеском в розвитку національної економіки.
Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не обґрунтував суспільну необхідність у викупі спірних земельних ділянок.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. У апеляційній скарзі ТОВ «Ю» зазначило, що суд безпідставно надав пріоритет землям сільськогосподарського призначення над землями, на яких містяться корисні копалини.
Суспільна необхідність відчуження спірних земельних ділянок зумовлена тим, що вогнетривка глина є корисною копальною загальнодержавного значення; головними споживачами вогнетривких виробів є вітчизняні металургійні та машинобудівні підприємства, які у свою чергу є основними видами промислової діяльності держави, що робить їх стратегічно важливими для майбутнього розвитку вітчизняної економіки.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у складі колегії суддів КАС ВС задовольнив апеляційні скарги по цій справі № 850/8/19, скасував рішення суду першої інстанції та постановив нове – про задоволення позовних вимог райдержадміністрації.
Проаналізувавши положення Закону №1559-VI, Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку неотримання згоди власника земельної ділянки з викупом для суспільних потреб вона може бути примусово відчужена у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.
Тобто визначальними рисами такого відчуження є винятковість, наявність суспільної необхідності та мета - розміщення визначених об’єктів, а саме:
- об’єктів національної безпеки і оборони;
- лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об’єктів, необхідних для їх експлуатації;
- об’єктів, пов’язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
- об’єктів природно-заповідного фонду тощо.
З огляду на викладене, безпосередньо сам законодавець визначив розміщення об’єктів, пов’язаних із видобутком корисних копалин загальнодержавного значення, як суспільну необхідність відчуження земельних ділянок.
Суд звернув увагу, що Закон №1559-VI не встановлює додаткових вимог щодо відповідних органів в частині окремого доведення суспільної необхідності розміщення об’єктів під видобування корисних копалин загальнодержавного значення, переваг економічної ефективності від надання в оренду земельної ділянки для видобування корисних копалин в порівнянні з використанням земельної ділянки в сільськогосподарській діяльності. Крім цього, суд зазначив про наявність вичерпного переліку умов для відчуження об’єктів права приватної власності для суспільних потреб, а саме: на підставі та в порядку, визначеному Законом № 1559-VІ, за умови повного рівноцінного відшкодування особі його вартості або надання їй рівноцінної земельної ділянки чи об’єкта нерухомого майна.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
