У справах про захист авторських прав діє презумпція авторства, відповідно до якої авторство особи не потребує доведення самим автором, а обов’язок її спростування покладається на відповідача. Якщо позивач заявляє про своє авторство на аудіовізуальний твір і надає докази його створення, а відповідач заперечує авторство позивача без надання доказів належності авторських прав іншій особі, презумпція авторства залишається незаперечною. Відсутність зазначення авторства безпосередньо у творі не спростовує цієї презумпції. На це вказав Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2025 року по справі №758/3205/21.
Обставини справи
КЦС ВС розглядав касаційну скаргу низки осіб у справі за їх позовом до ТзОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТзОВ «1+1 Інтернет», ТзОВ «Видавництво «ЧАС» про захист порушених авторських прав і виплату компенсації.
На обґрунтування заявлених вимог позивачі вказували, що у 2015 році їх спільною творчою працею створено тизер – рекламний ролик документального фільм, розміщений у мережі «YouTube», який є самостійним об’єктом авторського права.
Відповідачі без їх згоди використали кадри з цього тизера в анонсі та у фільмі, здійснили їх публічне сповіщення ефірі телеканалу «1+1» та оприлюднення в мережі «Інтернет». Факт використання підтверджується звітом про фіксацію вебсторінок.
Позивачі вважали ці дії неправомірними та такими, що порушують їхні авторські права, оскільки вони дозволу не надавали і як автори зазначені не були.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, у задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення недоведеністю заявлених вимог.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції, постанову скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказуючи на передчасність висновків апеляційного суду про наявність підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір (статті 11, 13 Закону «Про авторське право і суміжні права» №3792-XII).
Тизер є самостійним об’єктом авторського права, що охороняється ст. 9 та ст. 17 Закону №3792-XII.
Факт використання кадрів з тизеру відповідачі визнали. Проте заперечували співавторство позивачів на тизер, однак жодних доказів на підтвердження того, що автором тизеру є ТОВ «Видавництво «Час» чи будь-яка інша особа, яка надала товариству право на використання кадрів з тизеру в своєму фільмі, відповідачі не надали й на такі обставини не посилались. Тобто факт співавторства позивачів на тизер не спростували.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції не врахував дію презумпції авторства в авторському праві, надані позивачами докази в їхній сукупності, з урахуванням установленого факту створення ними фільму, до якого створений тизер, а також відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, які б вказували на те, що авторами тизеру є інші особи, не дослідив.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
