У постанові Верховного Суду від 14.06.2017 по справі №6-2354цс16 про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію права оренди, судом скасовано рішення апеляційної та касаційної інстанції та залишено в силі рішення першої інстанції.
Під час судового розгляду було встановлено, що в 2015 році між Головним управлінням Держземагентства та відповідачем укладено 11 договорів оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства, проте прокуратура звернулася до суду, тому що вважає, що процедура надання земельних ділянок була здійснена з порушенням вимог земельного законодавства.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, апеляційний суд, з яким погодився і суд касаційної інстанції, прийшов до висновку про те, що відповідачу надані 11 окремих земельних ділянок, розташованих на значних відстанях один від одного і за межами відповідних населених пунктів і в заявах (клопотаннях) відповідач не обґрунтував підстав можливого ведення фермерського господарства без сільськогосподарської техніки та інших засобів обробки землі; не визначено кількість членів фермерського господарства та є інші порушення процедури передачі землі в оренду.
Однак Верховний Суд зазначив, що висновок судом апеляційної та касаційної інстанції про необхідність надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства єдиним масивом, а не у вигляді земельних ділянок, розташованих на відстані один від одного, є помилковим. Крім цього, Верховний Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься договір оренди, укладений відповідачем, предметом якого є сільськогосподарська техніка та автотранспорт, необхідні для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва та перевезення зернової культури, чого суд апеляційної і касаційної інстанції не врахував.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна за посиланням.
