У постанові Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017 у справі К/800/38533/13 про поновлення на публічній службі суд, скасовуючи рішення апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення першої інстанції, прийшов до висновку, що обов'язковою умовою для звільнення по п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України є відсутність згоди працівника на переведення на іншу роботу. Оскільки позивач таку згода дала, наявність окремої заяви ст. 40 КЗпП не передбачено, тому звільнення її на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, у зв'язку з неподанням заяви про переведення, не відповідає вимогам закону.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач заяву про переведення її на вакантну посаду не надала, відповідачем дотримано порядок звільнення працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Разом з тим, як зазначив ВАС України, апеляційним судом не враховано, що за правилами ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.
