У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на Сході України до деяких законів внесені тимчасові зміни. Зокрема, місцеві підприємства звільнені від сплати єдиного соціального внеску до припинення АТО.
Однак на даний момент в судах розглядаються спори між компаніями і фіскальними органами про те, на кого саме поширюються такі пільги.
Відповідно до судової справи №805/1199/16, підприємство зареєстроване в Донецькій області в селищі Мангуш. Це селище входить до переліку населених пунктів, на території яких проходить АТО. Перелік затверджений розпорядженням Кабміну від 2 грудня 2015 року.
Крім того, підприємство перебуває на обліку у Мангушської податкової інспекції.
У ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» зазначено, що підприємство, що перебуває на обліку в міській податковій інспекції з переліку Кабінету міністрів, звільнено від сплати єдиного соціального внеску.
Аналогічна норма міститься в Перехідних положеннях закону про ЄСВ (п. 9-4). Таким чином, закон вимагає перебування саме податкової служби в місті, яке внесено до переліку Кабміну, а не фактичного перебування в такому місті самого підприємства.
Підставою для пільги є заява платника податків. На цій підставі підприємство звернулося до Мангушської ДПІ із заявою про звільнення від сплати ЄСВ.
Однак ДФС відмовило платнику в його проханні, а суди всіх трьох інстанцій підтримали позицію податкової служби.
Вищий адмінсуд звернув увагу на те, що фактична адреса роботи підприємства не збігається з його юридичною адресою. Формально позивач зареєстрований в населеному пункті, який входить в зону АТО.
Однак фактично підприємство працює в місті Бердянськ Запорізької області, а не в зоні АТО. Доказами того послужили такі документи: договір поставки з контрагентом, в якому вказана адреса виробничих потужностей позивача; Положення про бердянську філію позивача, розпорядження мера про згоду на розміщення філії позивача у Бердянську.
ВАСУ послався у своєму рішенні на преамбулу Закону «Про тимчасові заходи на період проведення АТО». Згідно з документом, закон визначає тимчасові заходи підтримки бізнесу, що працює на території проведення АТО.
Виходячи з цього, ВАСУ дійшов висновку, що підставою для звільнення від сплати ЄСВ є фактичне перебування саме самого підприємства у місті, внесеному до переліку Кабміну, а не перебування в такому місті його податкової інспекції, в якій платник перебуває на обліку.
Таким чином, ВАСУ розмежував поняття юридичної адреси підприємства і його фактичного розташування, вказавши, що для отримання пільги значення має саме фактична адреса, а не місце реєстрації.
Крім того, суд вирішив, що преамбула закону має більшу юридичну силу, ніж пряма норма цього закону, яка вимагає, щоб підприємство стояло на обліку в податковій, що знаходиться в місті з переліку КМУ. А суд порахував, пославшись на преамбулу, що не ДПІ, а саме підприємство, має перебувати в такому місті.
З повним текстом судового рішення ВАСУ можна ознайомитися тут.
