Рівненський апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач (страхова компанія) у 90-денний строк не прийняла рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у її виплаті позивачеві, оскільки прострочення виконання зобов’язання з його боку не відбулося через відсутність вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження щодо водія забезпеченого транспортного засобу. Про це повідомляє пресслужба суду.
Страховик (відповідач у справі) оскаржив до Рівненського апеляційного суду рішення місцевого суду, яким задоволено позов про відшкодування шкоди, завданої смертю людини, та стягнення страхового відшкодування. Своїм рішенням суд стягнув на користь позивача не лише страхове відшкодування моральної шкоди, але й пеню, три відсотки річних та інфляційні витрати.
Відповідач, не оскаржуючи рішення в частині стягнення страхового відшкодування моральної шкоди, просив змінити рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних у повному обсязі.
Рівненський апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.
Суду відомо, що внаслідок ДТП загинув син позивача. Позивач звернувся до страховика забезпеченого транспортного засобу, у якому на момент аварії перебував син позивача, про виплату страхового відшкодування моральної шкоди.
Попри те, що страхова компанія листом повідомила заявника про те, що рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийняте після отримання відповідного рішення щодо результатів розгляду кримінального провадження за фактом ДТП, позивач вирішив стягнути кошти у судовому порядку.
За змістом ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі у тексті — Закон), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду про те, що страховик прострочив виплату заявникові страхового відшкодування у 90-денний строк, і тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України з нього слід стягнути штрафні санкції.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про його закриття і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, питання щодо виплати страхового відшкодування або відмови у її виплаті на користь позивача має вирішуватися у відповідності із нормами спеціального Закону.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку виплати страхового відшкодування припиняється до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішення у такій справі законної сили.
На момент розгляду цієї справи обвинувальний акт не скеровано для розгляду до суду, а відтак судове рішення у кримінальному провадженні за фактом дорожньо-транспортної пригоди відсутнє.
Окрім того, апеляційний суд врахував, що страховик не є завдавачем шкоди, а є зобов’язаним суб’єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У разі доведення в кримінальному провадженні, що ДТП сталася з вини водія забезпеченого транспортного засобу або не доведення його вини, після закінчення розгляду кримінальної справи та набрання законної сили рішення у ній, страховику у відповідності до ст. 36 Закону належить розглянути заяву потерпілого та прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування і його виплату або рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Саме в останньому випадку потерпілі мають право його оскаржити в судовому порядку.
З огляду на наведене, неприпустимим є нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму невиплаченого страхового відшкодування станом на даний час, оскільки питання відповідальності водія забезпеченого транспортного засобу не вирішено та не ухвалено кінцевого процесуального рішення за фактом ДТП. І саме від дня набрання законної сили судового рішення розпочне перебіг строк для прийняття страховиком рішення щодо виплати позивачеві страхового відшкодування.
Таким чином, у діях страховика відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування, що передбачає можливість застосування штрафних санкцій.
З огляду на зазначене вище, Рівненський апеляційний суд ухвалив рішення про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача. Скасував рішення суду попередньої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, а також відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 570/1722/23 (провадження № 22-ц/4815/1243/24).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
