Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що встановлення особи в судовому порядку для видачі документів, що посвідчують особу, можливе лише після проведення процедури ідентифікації та за наявності доказів неможливості встановлення особи компетентними органами поза судом. Про це повідомили у пресслужбі Верховного Суду.
Для звернення до суду із заявою про встановлення особи обов’язковими документами є свідоцтво про народження та документи щодо неможливості встановлення особи після проведення процедури ідентифікації.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У справі, що переглядалася, заявниця просила встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, а також установити її особу. В обґрунтування своїх вимог вона зазначала, що народилася в м. Баку Азербайджанської РСР та в 1978 році отримала паспорт громадянина колишнього СРСР. На початку 1989 року заявниця зі своєю сім’єю виїхала до м. Дніпропетровська Української РСР. Після проголошення незалежності України вона зверталася до відділу паспортного столу, проте паспорт громадянина України на її ім’я не видавався, при цьому паспорт громадянина колишнього СРСР був втрачений.
Заявниця, посилаючись на те, що на момент проголошення незалежності України вона постійно проживала на її території, але підтвердити цей факт не має можливості, просила задовольнити її вимоги.
Суд першої інстанції заяву задовольнив, водночас апеляційний суд скасував рішення районного суду та відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи це тим, що в заявниці на час звернення до суду із цієї заявою немає паспорта громадянина України й втрата паспорта громадянина СРСР офіційно нічим не підтверджена, а показання свідків не можуть бути покладені в основу судового рішення. При цьому без проведення процедури встановлення особи та результатів її проведення неможливо встановити особу в судовому порядку.
КЦС ВС, змінюючи мотиви постанови апеляційного суду, зазначив, що ідентифікація особи – це процес встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. У разі неможливості встановити особу відповідними органами особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. Основними документами, які дають змогу особі звернутися до суду, мають бути свідоцтво про народження особи та документи щодо неможливості встановити особу після проведення процедури ідентифікації в позасудовому порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі неможливості встановити особу розпорядником Реєстру особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи Державною міграційною службою України та (або) прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
У справі, що переглядалася, заявниця не надала доказів того, що вона зверталася до компетентних органів Азербайджанської Республіки (міграційної служби, органів внутрішніх справ або посольства) з метою отримання документів чи інформації про громадянство, паспорт громадянина СРСР або інші посвідчення особи. Такі документи могли б стати підставою для встановлення її особи ДМС України.
Оскільки заявниця не довела, що вичерпала можливості для встановлення своєї особи в позасудовому порядку, підстав для встановлення її особи в судовому порядку немає.
При цьому КЦС ВС зазначив, що відсутність підстав для встановлення особи заявниці в судовому порядку унеможливлює вирішення та задоволення її заяви про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Постанова КЦС ВС від 9 липня 2025 року у справі № 203/2326/23 (провадження № 61-2322св24).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
