Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат роз’яснив ухвалу КЦС ВС від 15.10.2025 у справі № 368/1257/21 щодо того, чи підтверджує експертиза про ймовірність виконання підпису на власноручній розписці про отримання позики позичальником те, що кошти насправді не були одержані позичальником від позикодавця.
Як вказав суддя, поряд із вимогою в правовідношенні існує й заперечення. Заперечення – це своєрідна субправомочність особи, яка бере участь у відповідному правовідношенні, заявити про те, що така особа з певної причини не є зобов`язана перед суб`єктом вимоги. Щонайменше можна вести мову про кілька видів заперечення: заперечення ipso iure та ексцепцію (від лат. ехсерііо). Заперечення ipso iure стосується необґрунтованості вимоги іншої особи (наприклад, заперечення про нікчемність правочину), і таке заперечення може застосуватися навіть без посилання сторони. Ексцепція ж стосується обґрунтованої вимоги іншої особи (зокрема, заперечення про позовну давність). В такому разі потрібна заява особи, щоб застосувати ексцепцію.
«Стаття 1051 ЦК України хоча й має назву про оспорювання договору позики, про жодне оспорювання в традиційному його розумінні як оспорюваного правочину не йдеться. Заперечення позичальника, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця відбувається в порядку ексцепції.
Заперечення про те, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця не піддається позовній давності, як і більшість інших заперечень. Це означає, що коли б позикодавець не подав позов до позичальника, останній завжди може заперечити про відсутність боргу», – пояснює суддя.
Тягар доведення того, що грошові кошти насправді не були одержані позичальником від позикодавця лежить на позичальнику, який за допомогою ексцепції заперечує проти позову.
Експертиза про ймовірність виконання підпису на власноручній розписці про отримання позики позичальником те, що кошти насправді не були одержані позичальником від позикодавця, за наявності саме власноручної розписки, не спростовує отримання коштів позичальником.
«Тому наявні підстави для передачі справи на розгляд на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі іншої колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 487/3097/19 (провадження № 61-4053св25), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 357/9972/19 (провадження № 61-10226св23), Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 336/8485/15-ц (провадження № 61-2447св18) –, вказав суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
