Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що перевірило стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні «Топ-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності», яке було проведено у 2021 році та актуалізувало дослідження з урахуванням правового режиму воєнного стану. Про це інформує офіційний сайт НАЗК.
НАЗК зібрало та проаналізувало інформацію щодо впровадження попередніх рекомендацій для мінімізації корупційних ризиків у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
«Результати моніторингу імплементації рекомендацій підтверджують, що більшість заходів, запропонованих НАЗК для органів державної влади у попередньому дослідженні, наразі або у процесі імплементації, або не імплементовані. НАЗК наголошує, що виконання рекомендацій органами державної влади у попередні роки мінімізувало б корупційні ризики та дозволило б запобігти виникненню численних корупційних схем», - заявили у НАЗК.
Зазначається, що фахівці НАЗК виокремили джерела та ідентифікували десять головних корупційних ризиків МСЕК щодо встановлення інвалідності. Це:
корупційні домовленості на основі особистого контакту заявника із головою чи членом МСЕК;
посередництво посадової особи державного органу у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
регіональна співпраця голови та/чи членів різних МСЕК з метою одержання неправомірної вигоди;
посередництво громадян без статусу посадових чи службових осіб у досягненні корупційної домовленості із головою та/чи членами МСЕК;
пришвидшення підготовки лікарем направлення та необхідного пакета документів на МСЕК без ознак їх підробки за умови отримання неправомірної вигоди;
підготовку лікарем пакета підроблених первинних документів без сприяння у подальшому прийнятті рішення МСЕК;
«комплексна» корупційна послуга - інвалідність «під ключ»;
використання паперового документообігу для корупційних зловживань МСЕК;
оформлення МСЕК документів військовозобов’язаним щодо фіктивної інвалідності для сприяння незаконному перетину ними державного кордону;
змова лікарів МСЕК для вимагання неправомірної вигоди від громадян.
Актуалізоване дослідження сформовано на основі комплексного аналізу. Зокрема, НАЗК проаналізувало чинні нормативно-правові акти та ключові законопроєкти у сфері реформування МСЕК, міжнародний досвід, щоб дослідити найкращі практики організації МСЕК, а також аналіз судових рішень, які ілюструють конкретні випадки вчинення корупційних правопорушень. Завершальним етапом дослідження стало проведення анонімних інтерв’ю з ключовими учасниками процесу — військовими, цивільними пацієнтами та представниками медичних закладів, які надали важливу інформацію для оцінки реального стану справ у системі МСЕК.
«Стратегічний аналіз корупційних ризиків МСЕК продемонстрував, що чинні процедури є занадто складними, непрозорими та мають багато недоліків, які сприяють корупції», - повідомили у НАЗК.
З урахуванням запропонованих Урядом законодавчих ініціатив, пов’язаних із впровадженням оцінювання повсякденного функціонування особи, Агентство запропонувало визначити чіткий та прозорий механізм проведення такого оцінювання, зокрема:
граничний строк проведення оцінювання, чіткі критерії визначення етапів проведення оцінки, підстави проведення повторного/позачергового оцінювання;
чіткі вимоги до формування складу експертних команд (шляхом автоматичного формування команд із запровадженням єдиної автоматизованої системи), визначення їх кількісного та персонального складу, підстав та основних компонентів процедури прийняття ними рішень з оцінювання;
поширення на членів експертних команд вимог та обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції» з метою запобігання прийняттю ними рішень в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
ключових вимог щодо функціонування інформаційно-комунікаційної системи у сфері охорони здоров’я та порядку доступу до розміщеної в ній інформації;
вичерпного переліку функцій експертних команд.
«Для виконання наданих НАЗК рекомендацій потрібна активна позиція відповідних органів влади. Тільки тоді буде можливість мінімізувати ідентифіковані корупційні ризики, виконати вимоги з несумісності корупційних практик у процедурах медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності та зменшити навантаження на правоохоронну та судову системи», - прокоментував оприлюднене дослідження голова НАЗК Віктор Павлущик.
Раніше «Судово-юридична газета» сообщала, що Парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт 12178, в якому прописана концепція реформування медико-соціальних експертних комісій. Як зазначив народний депутат та голова парламентського Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, законопроєкт передбачає ліквідацію всіх МСЕК з 1 січня 2025 року.
Додамо, у МОЗ пояснили, яку роль виконуватиме лікуючий лікар для встановлення інвалідності у рамках реформи МСЕК.
Крім того, Президент підписав закон щодо МСЕК, який надає право Кабміну встановлювати умови для проведення дистанційних засідань МСЕК.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
