У понеділок, 13 січня, Міністерство оборони України оголосило новий склад Громадської антикорупційної ради при Міноборони. Про це інформує пресслужба відомства.
У Міноборони зазначили, що за результатами загальнонаціональних онлайн-виборів до складу Ради увійдуть 15 з 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів. Згідно з пунктом 17 Положення про Громадську антикорупційну раду, Комісія вирішила вважати обраними таких кандидатів:
- Гудименко Юрій Володимирович (Ветеранська сокира) – 65 222 голоси;
- Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія) – 43 515;
- Шуба Анастасія Вадимівна (Антикорупційна сокира) – 40 281;
- Соловйов Микита Олександрович (Антикорупційна сокира) – 39 860;
- Штанков Микита Володимирович (Ветеранська сокира) – 39 724;
- Бріт Ореста Павлівна (БОН) – 39 285;
- Нишпорка Олена Іванівна (Антикорупційна сокира) – 39 231;
- Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство) – 37 829;
- Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія) – 37683;
- Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство) – 37 612;
- Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія) – 37 480;
- Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю) – 34 635;
- Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю) – 33 454;
- Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство) – 32 948;
- Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю) – 32 136.
«Під час засідання Комісія опрацювала відкритий протокол голосування, відкритий ланцюг голосування, звіт-аналіз поточного голосування та власні протоколи роботи системи, розроблені ГО «Електронна демократія». Вони свідчать, що під час онлайн-виборів технічних втручань, які могли б істотно вплинути на їх результати, не зафіксовано», - зазначили у відомстві.
Також у Міноборони зазначили, що відкритість та прозорість конкурсу, перевірка процесу підрахунку голосів забезпечується шляхом використання відкритого протоколу голосування.
«Тобто кожен учасник рейтингового інтернет-голосування може знайти і перевірити, як зараховано власний голос (без розголошення його персональних даних), а також порахувати загальну кількість голосів за кожного кандидата
Відкритий протокол не містить персональних даних громадян, що дозволяють конкретно ідентифікувати особу учасника голосування», - сказано у повідомленні.
Новий склад Ради продовжить реалізацію цивільного контролю нульової толерантності посадовців до корупції у секторі оборони для забезпечення прозорості, підзвітності та запобігання корупційним проявам в оборонному відомстві.
Також у Міноборони відповіли на низку запитань, серед яких:
Як проходило голосування?
Загальнонаціональне онлайн-голосування за склад Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони відбулося 7 січня 2025 року з 9:00 до 21:00 на офіційному ресурсі відомства.
У виборах нового складу Ради взяли участь 101 215 українців – це рекордна активність, яка майже у 2.5 рази перевищує показники попередніх виборів 2023 року, коли проголосувало близько 41 000 громадян.
Як формувався список кандидатів та проходив відбір?
Процес висування кандидатів мав чіткі критерії. Подавати кандидатури могли громадські об'єднання, які були зареєстровані щонайменше за два роки до оголошення конкурсу. Важливою умовою була їхня статутна діяльність, що мала безпосередньо стосуватися запобігання та протидії корупції.
Кожна організація могла запропонувати до трьох кандидатів, що забезпечило різноманітність представництва. Для забезпечення прозорості організації-номінанти надавали публічні звіти про свою діяльність із розкриттям джерел фінансування за останній рік.
В результаті було сформовано список із 19 громадських організацій та 40 кандидатів, з яких виборці обрали 15 майбутніх членів Ради. Така кількість визначена Положенням про Громадську антикорупційну раду і покликана забезпечити ефективну роботу органу та репрезентативне представництво різних антикорупційних ініціатив.
Як забезпечувалася прозорість та безпека голосування?
Міністерство оборони впровадило багаторівневу систему захисту для забезпечення чесного, відкритого волевиявлення. Зокрема, фахівці підготували програмне забезпечення до різних сценаріїв «високих навантажень», провели ретельне тестування, а також передбачили варіанти для швидкого реагування на можливі позаштатні ситуації.
Автентифікація виборців відбувалася через перевірені сервіси BankID та Дія.Підпис. Це унеможливило створення фейкових акаунтів та множинне голосування.
Чутливі дані в процесі голосування шифрувалися та оброблялися в захищеному центрі опрацювання даних для офіційних електронних ресурсів міністерства. Цифрові системи Міноборони відповідають державним та міжнародним стандартам кібербезпеки.
Зважаючи на постійні атаки ворога на українську ІТ-інфраструктуру, голосування було обмежене територією України. Проте особливу увагу приділили можливості голосування для військових на фронті – завдяки доступу до сайту через термінали Starlink та технічному супроводу, захисники й захисниці змогли долучитися до виборів.
З якими викликами довелося зіткнутися?
Попри ретельну підготовку, процес голосування зіткнувся з певними викликами. Система витримала DDoS-атаку завдяки злагодженій роботі технічної команди. Складнощі з авторизацією спостерігалися у менш ніж 1% користувачів, однак повторні спроби входу здебільшого були успішними.
Деякі голоси надходили з однакових IP-адрес (127.0.0.1). Ця особливість пов’язана із використанням захисних сервісів, які забезпечують безпеку голосування. Однак це не вплинуло на точність результатів, оскільки кожен голос був перевірений через надійні сервіси BankID та Дія.Підпис.
Варто згадати, що нинішньому голосуванню передувала невдала спроба проведення виборів, коли через технічні збої, нестабільну роботу сайту та помилки авторизації результати довелося анулювати. Цього разу всі попередні недоліки було враховано та усунено.
Як відбувається підрахунок та верифікація результатів?
Для перевірки результатів голосування створено спеціальну Комісію із забезпечення проведення конкурсу, затверджену наказом Міноборони. Її склад формувався з представників діючої Громадської антикорупційної ради, громадських організацій та консультативно-дорадчих органів. Представники Міноборони не мали права голосу в комісії, що забезпечує процес незалежності та не втручання з боку держави.
Остаточні результати мають бути оприлюднені на інформаційних ресурсах Міністерства оборони протягом п'яти робочих днів після завершення голосування.
Чи можливе оскарження результатів?
Чинна нормативно-правова база передбачає можливість оскарження результатів. Зокрема, це право гарантоване Конституцією України та може бути реалізоване через судову систему.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Які очікування від нової Ради?
Антикорупційна рада стане важливим інструментом цивільного демократичного контролю з боку громадянського суспільства. В умовах викликів сьогодення, Рада виступатиме додатковим механізмом контролю за прозорістю та доброчесністю процесів як у системі управління Міністерства оборони, так і Збройних сил України.
Протягом наступних двох років члени Ради працюватимуть над аналізом та оцінкою корупційних ризиків у різних сферах Міноборони та формуванням відповідних антикорупційних заходів. Їхня діяльність буде спрямована на посилення прозорості в оборонній сфері та підвищення ефективності використання ресурсів.
Рада розпочне свою роботу після офіційного затвердження її складу наказом Міністерства оборони України, про що буде повідомлено додатково.
Що далі?
Невдовзі після офіційного оприлюднення результатів та затвердження складу Ради розпочнеться її перше засідання, де члени Антикорупційної ради оберуть із свого складу простою більшістю голосів присутніх:
- голову Антикорупційної ради;
- заступника голови Антикорупційної ради;
- секретаря Антикорупційної ради.
Голова, його заступник, секретар та інші члени Антикорупційної ради беруть участь у її роботі на громадських засадах. Члени Ради не мають посвідчень чи інших спеціальних документів, що посвідчують членство в Антикорупційній раді.
Члени Антикорупційної ради здійснюють свої повноваження особисто та не мають права делегувати свої повноваження щодо участі у засіданнях Антикорупційної ради та право голосу на них іншим особам, у тому числі іншим членам Антикорупційної ради. У разі неможливості участі члена Ради на засіданні, він має право висловити свою позицію у письмовій формі (електронному документі), яка оголошується головою Антикорупційної ради на засіданні перед голосуванням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
